Владика Богдан Дзюрах: Як християнин повинен ставитися до багатства?

6 лютого 2022

Як послідовник Ісуса Христа у сучасному світі повинен ставитися до грошей і багатства? Чи може він добре заробляти? І що значать слова Ісуса про те, що багатим важко увійти у Царство Боже? На ці питання намагається шукати відповіді владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії.

Владика Богдан Дзюрах: Як християнин повинен ставитися до багатства?

«Сказав Господь: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже! Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що покладаються на багатства, увійти в Царство Боже!» (Мр. 10, 24–25).

Хтось сказав, що ніде немає так багато демонів, як там, де влада і гроші. На жаль, людина, потрапляючи у владні коридори, нерідко втрачає попередні ідеали, заражуючись натомість гординею, зарозумілістю, цинізмом. Так що відомий афоризм Джона Актона: «Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно» з правом може претендувати на універсальну історичну значущість. Щось подібне можна сказати і про гроші, які не раз ставали для своїх власників джерелом численних спокус, загроз і небезпек. Тому св. Павло застерігає свого учня Тимотея: «Ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. Бо корінь усього лиха — грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями. Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього» (1 Тим. 6, 9–11).

Блаженніший Любомир свого часу говорив: «Бути багатим — це значить не тільки посідати багато земних благ, а й вміти з них користати, — вміти розпорядитися ними так, щоб самому духовно вирости», і висловлював переконання, що «багатим треба вміти бути». У світлі євангельської науки можемо сказати, що матеріальні статки лише тоді виконують властиву собі функцію, коли допомагають своєму власникові духовно зростати, підноситись до Бога, освячуватися. Таких людей, на жаль, дуже мало було в історії, і, мабуть, не багато є й сьогодні.

Матеріальна річ сама по собі є нейтральною, і перетворюється на «матеріальне благо» лише тоді, коли із самоцілі задля особистого збагачення стає засобом служіння ближньому. По-справжньому багатим є не той, хто багато має, а той, хто мудро розпоряджається тим, чим тимчасово володіє.

Слушно сказано в Посланні Синоду Єпископів УГКЦ 2020 року: «Ніхто з-посеред нас не є таким убогим, щоб не міг поділитися з іншими. Лише тіснота серця можуть перешкодити нам це зробити». А серце, в якому немає місця для потребуючого ближнього, закрите рівно ж для Бога. Тому багатим так тяжко увійти у Царство Боже.

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії