Владика Богдан Дзюрах: «Вдячність — це вияв живої віри в люблячого Бога»
«Слово на дорогу» — це серія духовних роздумів, які владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, публікує на власній фейсбук-сторінці. Цього разу єпископ роздумує над важливістю вдячності під час наших молитов до Бога.

«Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса і про любов до всіх святих, не перестаю дякувати за вас і згадувати вас у моїх молитвах» (Еф. 1, 15–16).
Як правило, молитва нам асоціюється з проханнями та просьбами, які ми заносимо до Бога у наших великих і малих потребах особистого, родинного чи національного життя. І це добре, бо від Бога походить «всяке добре давання і всякий звершений дар», — як ми це визнаємо на Заамвоній молитві під кінець Божественної Літургії.
Тим не менше, ще ціннішою в очах Божих є подячна молитва, яка, однак, не часто знаходить належне місце в наших зверненнях до Бога. Втім, вдячність — це вияв живої віри в люблячого Бога, нашого Небесного Отця, Який безнастанно оточує нас своїми духовними і матеріальними дарами. Невипадково, найголовнішою і найціннішою молитвою Церкви є Божественна Літургія, Євхаристія — з грецької мови «подяка», «благодарення», — а центральним моментом в Літургії є той момент, коли служитель закликає молільників «вгору піднести серця» і «благодарити Господа».
Подібно, як вдячність Богові, цінною і важливою повинна бути наша вдячність Богові — за людей, яких Він нам посилає і які нас супроводжують в дорозі до Бога. Це справді — найбільший Божий дар для нас — хороші, світлі, віруючі люди на дорозі нашого життя. Коли вони є поруч, коли ми про них тільки подумаємо, або коли тільки чуємо про них, наші серця наповнюються теплом, надією і силою.
Подібно як св. Павло, довідавшись про віру і любов ефесян до співбратів у вірі, зрадів і дякував за них у своїх молитвах, подякуймо і ми сьогодні Богові за кожну людину — рідну і близьку, але також за тих, про кого ми, можливо, лише довідалися з преси чи з розповідей, і через яких ми самі зміцнюємося у вірі і які спонукають нас до жертовної любови до Бога і до ближнього. Нехай Господь благословить їх і винагородить їм своїми Божими дарами за все добро, яким вони про Нього свідчать!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





