Владика Богдан Дзюрах: Що значить любити у правді?
Про взаємостосунки між любов’ю і правдою роздумує владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, у черговому дописі зі серії «Слово на дорогу».

«Браття, не будьмо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом. Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою — у Христа» (Еф. 4, 14–15).
Християнська зрілість визначається не вірним дотриманням зовнішніх ритуалів, навіть не великими науками чи людським хистом, але, як навчає св. Павло, здатністю «жити по правді та в любові», і то не вибірково, а всеохопно, «в усьому».
Бо завжди існує небезпека шукати і сприймати лише таку «правду», яка нам підходить, яку нам приємно чути, а не правду євангельську, яка, хоч буває вимогливою, єдина визволяє і вказує правильний напрямок життя, згідно з наукою Христа.
Так само вибірковою буває людська любов: ми схильні виявляти зичливість і творити добро лише тим, котрі нас люблять і котрим ми симпатизуємо. Втім, поводячись такими чином, ми ніколи не будемо зростати «у Христа», тобто уподібнюватися до Нього — у вірності Божій правді, навіть ціною власного життя, і у любові до всіх, навіть до ворогів.
Таким чином правда і любов є ключовими стосунках з Богом і з людьми. Папа Венедикт XVI звертав увагу на цю взаємопов’язаність між правдою у любов’ю у своїй енцикліці «Caritas in veritate» — «Любов у правді», коли писав, що любов без правди ризикує перетворитися на плиткий сентименталізм, в той час як правда стає тим життєдайним світлом, яке надає любові сенс і цінність.
Просімо про дар жити по правді та в любові, щоденно зростаючи у Христі силою і благодаттю Святого Духа!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії