СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах: «Кожен день нашого земного життя є безцінним Божим даром, за який треба дякувати»
Мати Церква хоче дати як приклад до наслідування земне життя Марії. У святі Успіння Пресвятої Богородиці ми згадуємо день завершення земного життя Марії, але в літургійних текстах є багато мови про життя. Навіть читаємо, що Пресвята Богородиця перейшла від життя до життя. Людина, яка живе по Божому, вона у хвилині смерті переходить до Бога і осягає повноту свого життя. Такими словами владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, у катедральному храмі в Мюнхені розпочав свою проповідь у це світле свято.
Єпископ, звертаючись до усіх присутніх у храмі, через постать Пречистої Діви Марії, акцентував свою проповідь на тому, що життя є там, де є Бог, де є любов. «Чим більше Бога ми допустимо до нашого життя, чим більше будемо жити любов’ю, тим більше ми будемо жити. Кожна мить життя Пречистої Діви Марії була сповнена Божої присутності. І тому кожну мить своєї земної мандрівки вона жила, бо Бог був з нею і у ній», — мовив апостольський екзарх, як повідомляє пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Подія перша: Благовіщення
Архиєрей звернув увагу на три події у житті Марії, які ілюструють її життя з Богом. «У Благовіщенні Марія цілком свідомо ще раз допустила Бога до свого життя. Своїм словом з малої букви вона допустила Боже Слово з великої букви. Слово стало тілом і замешкало між нами. Боже Слово воплотилося у житті Пречистої Дви Марії. Боже Слово жило у ній і через неї, тому вона жила повнотою життя», — сказав проповідник, навівши приклад першої події.
Подія друга: відвідини тітки Єлизавети
Після Благовіщення Пречиста Діва Марія вирушає поспіхом до своєї тітки Єлизавети, щоб їй послужити, бо та завагітніла. Служіння — це вияв нашої любові. Кожного разу як ми робимо добро нашим ближнім, наше життя отримує свій сенс, свою вагу, своє значення. Ми тоді живемо, бо правдиве життя є тоді, коли ми любимо. А любов означає служіння. Коли ми служимо одне одному, ми відчуваємо правдиву радість з нашого життя. Ми відчуваємо щось з Божественного життя у нашому житті, бо Ісус сказав: «Приклад дав я вам, щоб ви любили один одного. Бо Син Чоловічий не прийшов на землю, щоб йому служили, але щоб послужити і віддати життя за багатьох». Коли ми віддаємо наше життя, ми його здобуваємо. Віддаємо життя тоді, коли служимо, коли посвячуємо час, увагу, зусилля для другої людини — ми тоді по справжньому живемо. Тоді ми живемо вічним життям», — мовив єпископ, називаючи приклад служіння Марії її життям з Богом.
Подія третя: підніжжя хреста на Голгофі
А говорячи про третій приклад життя з Богом, владика Богдан звернув погляд вірних на Голгофу, де де відбувся тріумф життя над смертю. «Страждання, випробування власні чи наших рідних і близьких завжди є загрозою для нашого Божого життя у нас. Диявол хоче посіяти кукіль смерті, ненависті, розпачу, безнадії, а Бог є Богом життя, який панує навіть над смертю. І Богородиця раз повіривши у такого Бога, наслідуючи Його у служінні, тримається Бога аж до останньої миті свого життя. На Голгофі, коли всім здавалося, що смерть тріумфує, насправді відбувся тріумф життя. Тому ми кажемо, що Ісус смертю смерть переміг. Боже життя торжествувало над смертю, над гріхом, над пеклом і над злом», — сказав архиєрей.
Наповнити земні роки життям і любов’ю
Повертаючись до теми Успіння Пресвятої Богородиці, владика Богдан сказав наступне: «Коли зустрічаємося зі смертю, то часами є сльози, біль і тривога. Але в Успінні Богородиці ми радіємо, бо вона осягнула ціль свого життя, вона осягнула Бога. І ми також знаємо, що вона нас не покинула. І це є гарна новина та причина нашої радості. З’єднавшись з джерелом любові — зі самим Богом, любов наших близьких осягає свою повноту і вони про нас не забувають. Вони нас огортають своєю любов’ю і своїм піклуванням також із Неба».
Відтак єпископ закликав присутніх у храмі просити у Господа, щоби земні роки були наповнені життям, любов’ю, а особливо благати, щоб Мати Божа не покидала їх ніколи і щоб ми ЇЇ не покидали.
«Ми не знаємо, коли прийде наша остання година. Це є таємниця Божа. Але вона прийде і про що маємо молитися для цієї нашої найважливішої години у житті? Просімо, щоб ми жили з Богом. Щоб у годині смерті при нас був наш Господь Ісус Христос, Причиста Діва — наша матір, і всі святі», — сказав на завершення своєї проповіді апостольський екзарх.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
