СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВід еміграції до великої громади: історія Української Греко-Католицької Церкви в Іспанії
Присутність українців в Іспанії має значно глибше коріння, ніж це може здаватися на перший погляд. Разом із хвилями еміграції, пошуками праці та нових можливостей на Іберійський півострів прийшла й потреба у духовній опіці. Історія душпастирства Української Греко-Католицької Церкви в Іспанії — це історія людей, які далеко від Батьківщини прагнули зберегти свою віру, традицію та ідентичність.
Перші згадки про українську громаду в Іспанії після Другої світової війни сягають кінця 1940-х років. Уже тоді в іспанській столиці Мадриді діяло українське студентське середовище, а іспанське національне радіо транслювало передачі українською мовою патріотично-релігійного змісту. У той час в Іспанії проживало близько сотні українців, а підтримку їм надавали священники та інтелектуали, які добре знали українську справу. Серед них — єзуїт о. Яків Мурільйо, директор Центру східноєвропейських студій, який певний час проживав в Україні.
Католицька місія в Іспанії
Важливим етапом став 1951 рік, коли до Мадрида прибув Іван Бучко — знаний в історії Української Греко-Католицької Церкви як «Архиєпископ Скитальців». Саме він, турбуючись про духовне життя українців, доручив о. Сеґундо Беніто духовно опікуватися українськими вірними в Іспанії. Згодом це служіння підтвердив архиєпископ Мирослав Марусин, а 15 березня 1976 року було офіційно проголошено «Католицьку місію для українців».
Єпископ Іван Бучко. Фото: з фондів ЛННБ ім. В. Стефаника
Упродовж десятиліть українці в Іспанії не лише молилися, але й мріяли про власний храм і школу. У документах із архіву патріарха Йосифа Сліпого згадуються переговори з урядом Іспанії щодо виділення землі під будівництво українського храму в Мадриді. Навіть генерал Франко дав усну обіцянку надати ділянку для цієї мети. Однак через політичні й бюрократичні труднощі проєкт так і не вдалося реалізувати. Попри це, українська громада не припиняла боротьби за власний духовний простір.
Довгі роки богослужіння для українців звершувалися в каплиці Колегії святого Якова у Мадриді. Душпастирське служіння у різні роки здійснювали о. Сантіяґо Мірільйо та о. Сеґундо Беніто. Та справжнє відродження душпастирства розпочалося наприкінці 1990-х років, коли до Іспанії масово почали прибувати українські трудові мігранти.
Капеланія для українців візантійського обряду
Нові виклики вимагали нової присутності Церкви. У 1999 році Українська асоціація в Іспанії звернулася до тодішнього єпископа-помічника Львівської архиєпархії Любомира Гузара з проханням забезпечити духовний супровід українців. Уже в 2000 році до Іспанії прибув майбутній Глава УГКЦ Святослав Шевчук, який тоді був віцеректором Львівської духовної семінарії Святого Духа. Він зустрівся з ієрархами Мадридської архидієцезії та представниками українського посольства, закладаючи підвалини сучасної церковної структури.
Отець Ігор Михаляк, ЗНІ. Фото: Згромадження Найсвятішого Ізбавителя.
Переломним моментом став 2001 рік. За підтримки української громади та церковної ієрархії до Мадрида прибув о. Ігор Михаляк, ЗНІ, а вже 10 січня кардинал Антоніо Марія Роуко Вареля заснував «Капеланію для українців візантійського обряду». Це стало початком системного душпастирства УГКЦ в Іспанії.
Наступні роки стали періодом активного розвитку. Для координації душпастирської праці Апостольський Престол призначив Апостольських візитаторів для українців в Іспанії — спочатку владику Гліба Лончину, а згодом владику Діонісія Ляховича. Їхнє служіння охоплювало не лише візитації громад, але й організацію формаційних зустрічей для священників, духовні реколекції та постійний контакт із місцевими єпископами. Саме в цей час українські громади почали активно виникати по всій Іспанії — від Мадрида до Барселони, Валенсії, Мурсії та Андалусії.
Божественна Літургія у Мадриді за участі владики Йосифа Міляна, 13 травня 2019 року. Фото: Пасторально-міграційний відділ УГКЦ.
Ординаріат для вірних Східних Католицьких Церков в Іспанії
Важливим історичним кроком стало рішення папи Франциска від 9 червня 2016 року про створення окремого Ординаріату для вірних Східних Католицьких Церков в Іспанії. Таким чином українські греко-католики отримали стабільну церковну структуру для свого розвитку. Першим ординарієм став архиєпископ Мадрида кардинал Карлос Осоро Сьєрра, а з 2024 року Ординаріат очолює кардинал Хосе Кобо Кано.
Сьогодні українська Церква в Іспанії — це вже не кілька розпорошених громад, а жива мережа парафій, місій і душпастирських осередків, які об’єднують десятки тисяч українців. Велику роль у підтримці цієї єдності відіграє Пасторально-міграційний відділ Патріаршої курії УГКЦ, очолюваний сьогодні єпископом Степаном Сусом, який організовує духовні зустрічі, реколекції, формаційні семінари та підтримує священників, що служать у різних регіонах Іспанії. Постійну підтримку також надають Ординарій кардинал Хосе Кобо Кано та Генеральний вікарій о. Андрес Мартінес Естебан.
Спілка української молоді в Гетафе, 12 листопада 2025 року. Фото: Пасторально-міграційний відділ УГКЦ.
Історія душпастирства УГКЦ в Іспанії — це історія витривалості, жертовності та віри. Від кількох десятків українців після війни до розгалуженої церковної структури сьогодні — цей шлях став свідченням того, як Церква супроводжує свій народ навіть далеко за межами рідної землі.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
