«Важливість та цінність дня неділі»: Великоднє послання владики Миколая Бичка

3 квітня 2024

«Єднаймось молитвою з українським народом, який вже десять років у важкій і нерівній боротьбі відстоює свою незалежність від московського окупанта. Єднаймось у сильній вірі, що спротив, який чинить наш народ жахливим звірствам Росії через повномасштабну війну завершиться нашою перемогою. Єднаймось у святкуванні Воскресіння, як перемоги Христа над смертю, маючи надію та просячи Господа за справедливий мир. Молімось і не падаймо духом!» — йдеться у Великодньому привітанні владики Миколи Бичка, єпископа Мельбурнського.

«Важливість та цінність дня неділі»: Великоднє послання владики Миколая Бичка

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

владики Миколая Бичка,

єпископа Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла

«Цей провіщений і святий день, перший по суботі, царський і Господній,
свято над святами і торжество всіх торжеств:
в цей день прославляймо Христа навіки»

(Пасхальна Утреня, канон пісня 8)

Христос Воскрес!

Дорогі в Христі!

Найбільше свято церковного року день Христового Воскресіння. День, який ми з нетерпінням очікували, до якого гідно старались приготуватись впродовж Великого посту. Сьогодні ми маємо великий дар відчувати радість та бути свідками цього особливого свята. Псальмопівець так закликає нас пережити цей день кажучи: «Це день, що його створив Господь, тож радіймо і веселімся в нім» (Пс. 118, 24).

Від початку християнства день святкування Пасхи називали ще «днем Господнім». У цей день християни збирались спільно і, як спільнота, разом молились та прославляли Воскреслого Христа. Святкування Воскресіння це не лише паска та спільний час проведений з родиною. Це перш за все свято перемоги Христа над гріхом та смертю, перемоги над «старим творінням» та преображення у Христі на «… нове творіння…» (2 Кор. 5, 17).

Кожна неділя нам пригадує день Христового Воскресіння. У сучасному світі християни досвідчують серйозні виклики щодо святкування недільного дня, оскільки суботу та неділю вважають всього лише перервою між робочим часом. В 1998 р. святий Папа Йоан Павло II видає Апостольський лист про неділю «Dies Domini» («День Господній»), в якому пише, що «неділя втрачає свій первісний сенс і стає тільки кінцем тижня; горизонт людини настільки звужується, що вона перестає бачити небо. Недільний день набирає звичаю „вікенду“, щотижневого відпочинку, нерідко — десь подалі від дому, який часто включає в себе участь у культурних, політичних, або спортивних заходах, які зазвичай відбуваються у вільні від праці дні».

Неділя часто, навіть серед християн, трактується, як останній день тижня, коли «можна поспати» перед початком робочих буднів. Іноді трактується як вільний день, коли треба доробити усі домашні справи, на які забракло часу посеред тижня: покосити газон, підготувати шкільні завдання, поприбирати в будинку і так далі. Неділя перестала бути «днем Господнім», а стала буденністю, яка нічого не має спільного з нашим духовним життям у Церкві. Це спотворює правдиве розуміння неділі, як особливого «… першого дня тижня…» (Діяння 20, 7). У цей день перші християнські спільноти збирались на спільну молитву «… ламання хліба…» (Діяння 2, 42), яку ми сьогодні називаємо Пресвятою Тайною Євхаристії. Неділя для християн була будуванням Христової Церкви.

Нам, християнам третього тисячоліття, потрібно пригадати важливість та цінність дня неділі у нашому духовному житті. Ми маємо обов’язок відновити втрачене розуміння, що неділя це день, коли ми споминаємо славне Христове Воскресіння. Це день коли «… християни видимо сповідують свою віру та визнають себе новим створінням у Христі, членами Його Тіла — Церкви» (пор. Катехизм УГКЦ «Христос — Наша Пасха», § 839). У цей день ми через недільну Святу Літургію, яка є вершиною молитви та центром нашого духовного життя, відновлюємо тісний зв’язок з Воскреслим Христом. Бо це «день святий», як навчав митрополит Андрей, «має бути цілий Господеві Богові посвячений» (пастирський лист митрополита Андрея Шептицького до вірних про покаяння, 16 лютого 1901 р.).

Єднаймось молитвою з українським народом, який вже десять років у важкій і нерівній боротьбі відстоює свою незалежність від московського окупанта. Єднаймось у сильній вірі, що спротив, який чинить наш народ жахливим звірствам Росії через повномасштабну війну завершиться нашою перемогою. Єднаймось у святкуванні Воскресіння, як перемоги Христа над смертю, маючи надію та просячи Господа за справедливий мир. Молімось і не падаймо духом!

Щиро вітаю духовенство, монашество та всіх вірних із Воскресінням Христовим. Бажаю благословенних Пасхальних свят, живої віри в крокуванні за Ісусом, міцної надії на краще майбутнє, та гарячої любові, джерелом якої є наш Воскреслий Господь Ісус Христос.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Благословення Господнє на Вас!

† Микола Бичок, ЗНІ,
єпарх Мельбурнський

Дано в Мельбурні,
при катедральному соборі Свв. апп. Петра і Павла,
у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці,
25 березня 2024 року Божого

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae