СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВатикан: Душпастирські напрямні щодо внутрішньо переміщених осіб
Майже 50 мільйонів людей у світі належать до категорії внутрішньо переміщених осіб. Для того, аби надати підтримку місцевим Церквам та католицьким організаціям, що допомагають цим людям, Відділ у справах мігрантів та біженців видав документ, що має стати орієнтиром в їхній душпастирській діяльності.
У вівторок, 5 травня 2020 року, у Ватикані відбулася презентація «Душпастирських напрямних щодо внутрішньо переміщених осіб», які приготував Відділ у справах мігрантів та біженців Дикастерії сприяння цілісному людському розвиткові. Мета цього документу, що має 122 пункти, — стати орієнтиром для діяльності місцевих Церков та католицьких організацій, спрямованої на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Невидимі люди
Згідно з даними Моніторингового центру з внутрішніх переміщень (англ. Internal DisplacementMonitoring Centre), наприкінці 2018 року 41,3 мільйонів осіб у всьому світі, що є найбільшою кількістю в сучасній історії, були змушені залишити свої домівки і переселитися в іншу частину власної країни.
Автори документу наголошують, що проблеми внутрішньо переміщених осіб часто залишаються поза увагою міжнародної спільноти, ЗМІ та суспільства загалом. В цьому контексті Церква заохочує «засоби суспільної комунікації та все суспільство, а також уряди країн, підвищувати обізнаність громадськості» стосовно цієї проблеми.
Кардинал Майкл Черні
Проблеми внутрішньо переміщених осіб
Документ також засуджує торгівлю людьми, внаслідок якої страждають ВПО, та закликає захищати гуманітарних працівників. Серед причин переміщення, на які вказують автори, — «етнічні та племінні конфлікти». Для вирішення цього виклику Церква покликана «докладати зусилля у примирення, взаємне прийняття та повагу між етнічними групами чи племенами, сприяючи зціленню пам’яті, навчати правильного спілкування та прийняття ненасильницького способу життя».
В «Душпастирських напрямних щодо внутрішньо переміщених осіб» наголошується на важливості того, аби усі зацікавлені сторони розробляли заходи та механізми для оцінки можливості повернення ВПО. «Ця оцінка, — як наголошують автори, — повинна бути точною і скрупульозною, перш ніж запропонувати особам можливість повернутися додому». Документ закликає до співпраці та координації праці між католиками, а також до екуменічної та міжрелігійної співпраці.
Презентація документу
У презентації документа «Душпастирські напрямні щодо внутрішньо переміщених осіб», яка відбулася онлайн, взяли участь два Заступники Секретаря Відділу в справах мігрантів і біженців кардинал Майкл Черні та отець Фабіо Баджьо, а також міжнародна координаторка Єзуїтської Служби для біженців (JRS) професорка Амая Валькарсель.
Цінність душпастирських напрямних
Отець Фабіо Баджьо підкреслив, що цей документ увібрав у себе надбання душпастирстирства мігрантів та біженців, яке Церква здійснює в різних частинах землі. Душпастирські напрямні щодо внутрішньо переміщених осіб, за його словами, ґрунтуються на чотирьох дієсловах — приймати, захищати, підтримувати й інтегрувати — які Папа Франциск визначив як ключові поняття в душпастирській опіці мігрантів.
Пандемія вчиняє всіх вразливими
«В цей час пандемії, — наголосив у своєму виступі кардинал Майкл Черні, — вірус не розрізняє між тими, хто важливий, і тими хто невидимий, між тими, хто має помешкання, і тими, хто мігрує: всі уразливі й кожне зараження становить небезпеку для всіх». Він додав, що документ, виданий Відділом у справах мігрантів і біженців, має на меті сприяти тому, аби коло 50 мільйонів внутрішньо переміщених осіб були визнані, отримали підтримку і, врешті, могли інтегруватися на новому місці й відігравати активну, конструктивну роль у своїй країні, навіть якщо такі причини, як природні катаклізми чи конфлікти, змусили їх втікати з дому та шукати притулку в іншому місці.
Невидимість і обмеження доступу
Амая Валькарсель, міжнародна координаторка Єзуїтської Служби для біженців (JRS), наголосила, що найбільшою проблемою ВПО є їхня невидимість, оскільки національні уряди і навіть міжнародні організації зосереджують свою увагу на внутрішніх справах та інших питаннях міграції. Іншою проблемою, за її словами, є обмеження доступу до переміщеного населення внаслідок конфліктів або через невизнання їхніх прав та потреб. Професорка підкреслила, що соціально-економічна криза, спричинена COVID-19, може призвести до більшої невидимості та більших обмежень внутрішньо переміщених осіб.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
