СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВ Івано-Франківську розпочався Архиєпархіальний собор
На Собор прибули 127 делегатів з різних куточків Прикарпаття.
Сьогодні, 7 грудня, в Івано-Франківську розпочався Архиєпархіальний собор. Він проходить в приміщенні Івано-Франківської духовної семінарії імені святого священномученика Йосафата.
Після реєстрації, розпочався Молебен до Пресвятої Богородиці, який очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин у співслужінні із секретаріатом Архиєпархіального собору.
Загалом участь в Соборі Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ беруть участь 127 делегатів з усіх протопресвітеріатів. Відразу після молитви канцлер Курії Івано-Франківьскої архиєпархії о. Віталій Федун зачитав Декрет митрополита Володимира про відкриття Собору.
Опісля родина емігрантів з Канади Віталія та Наталі Попадин разом із дітьми врочисто внесли до каплиці Святе Письмо, що є символом живої присутності Господа нашого Ісуса Христа серед учасників зібрання.
Згідно розпорядку Собору зараз тривають доповіді. Серед цьогорічних доповідачів та співдоповідачів є п. Тетяна Середюк, о. Іван Стефурак, о. Іван Гудзь, о. Олег Каськів, о. Йосафат Бойко, ВС та о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ.
Після обіду запланована праця в групах, під час якої кожен делегат зможе висловити свої думки та долучитися до створення Соборових резолюцій.
Пригадуємо, що Собор Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ триватиме до завтра. Його головною темою є «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ». Підсумком роботи Собору стане написання резолюцій, яку розглядатимуть вже учасники Патріаршого собору, що відбудеться у Львові влітку 2020 року.
Тетяна Середюк на Архиєпархіальному соборі: «Тема українського заробітчанства — глобальна проблема кожного»
Кандидат історичних наук п. Тетяна Середюк, сьогодні, 7 грудня, виступила із доповіддю перед делегатами Собору Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ. Тема її виступу звучала так: «Сучасний стан еміграції. Чим УГКЦ може допомогти емігранту».
За словами п. Тетяни Середюк, найбільший досвід роботи за кордоном у жителів західних областей — 36,8 %, або більш ніж кожна третя родина, мешканців центрального й східного регіонів — 26,4 % й 21,4 % відповідно, жителів південних областей — 15,4 %, саме тому ця тема по-особливому близька для наших людей.
«Вивчення міграції є предметом дослідження багатьох наукових дисциплін, а відповідно вона охоплює різні сфери суспільного життя — суспільно-політичну, соціально-економічну, етнокультурну та повсякденно-побутову, тому є істотним джерелом для комплексного суспільствознавчого аналізу. Така тенденція посилюється станом на початку ХХІ ст., коли обсяги й частотність міграційних процесів набрали великих масштабів. Отже, у даному випадку етнокультурний аналіз проблеми міграції є суттєвим доповненням до розуміння сучасних суспільних процесів як в Україні, так і у світі», — каже доповідачка.
За її словами, дослідження міграції дає можливість простежити вплив глобалізації, урбанізації та модернізації на матеріально-духовне життя народу та конкретних осіб, оскільки саме підґрунтям й каталізатором такого швидкого її розвитку в наші дні стали загальносвітові глобалізаційні процеси.
Серед причин міграції науковець систематизує їх за дворівневою системою: це як суто особистісні мотиви, які пов’язані із культурно-духовними та матеріальними установками й бажаннями людини, так і об’єктивні поза особистісні фактори, які визначаються етнічними процесами в планетарно-цивілізаційному масштабі.
«Річ у тому, що міграція перетворилася на дійсно глобальне явище, у коло якого втягнуті всі країни і, на відміну від попереднього хвилеподібного прояву, нинішня є перманентною. З одного боку, на міграційну активність населення впливають зміни в матеріальних умовах життя суспільства, розвитку способу виробництва, а з іншого боку, явища соціального, етнічного і психологічного характеру», — вважає п. Тетяна Середюк.
«Сьогоднішній собор нагадує нам образ Христа, Який повсякчасно промовляє: „Чужинцем був, і ви мене прийняли“», — о. Іван Стефурак на Архиєпархіальному соборі
Після виступу п. Тетяни Середюк, до слова був запрошений Директор Департаменту інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ та головний редактор часопису «Нова Зоря» о. Іван Стефурак. Тема його доповіді звучить так: «Еміграція українців до Італії: проблеми, виклики, наслідки та пропозиції».
«На сьогоднішній день бракує ґрунтовного соціологічного дослідження української міграції в Італії, нерідко посилатимуся на особисті спостереження чи пережиття. Таким чином доповідь не сформована згідно з якимось науковим методом чи дослідженнями, але радше є ще одним свідченням того, хто свого часу був емігрантом і водночас служив українським іммігрантам в Італії, а сьогодні повернувся в Україну», — вважає священнослужитель.
До слова, о. Іван по закінченні Івано-Франківської Духовної Семінарії, з 2003 по 2017 роки й сам перебував у Італії в ролі студента (2003–2007 — факультет соціальних комунікацій та журналістики), і як працівник (2007–2010 рр. працював в асоціації по допомозі дітям з особливими потребами), і згодом як душпастир, поєднуючи служіння капелана в різних українських громадах в Італії (м. Остія, м. Мілан, м. Сполето, м. Тоді та м. Терні) з функцією секретаря Апостольського візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії (2009–2017 рр.) та головного редактора часопису для українців в Італії «До Світла» (2013–2017 рр.).
«З кожним роком в Італії зростає кількість українських дітей. Деякі приїжджають завдяки возз’єднанню сімей, а деякі народжуються в Італії в українських чи змішаних сім’ях. Відповідно до даних Міністерства освіти Італії, в тамтешніх школах навчаються понад 17 000 дітей українського походження. І лише 5 відсотків з них відвідують суботні чи недільні школи», — каже доповідач.
За його словами, посилаючись на власні невеличкі опитування в різних громадах УГКЦ в Італії, він практично не зустрічав людей, які б остаточно могли визначитися із своїм майбутнім.
«І це навіть жінки, яким за 70 років, вони ще наразі працюють, а там якось буде. Хоча старші люди живуть мріями повернення в Україну, а нові припускають, що вже залишаться там, але й ці ще не знайшли свого остаточного місця», — говорить священнослужитель.
Отець Іван Гудзь на Соборі Івано-Франківської Архиєпархії: «Українці, які проживають за кордоном, не хочуть втрачати зв’язок з Україною»
«Станом на сьогодні, міліони українців разом зі своїми сім’ями проживають поза територією України — в інших європейських державах. Їхні діти здобувають освіту, вивчають традицію і культуру мовою країни проживання, поступово асимілюючись в те середовище. Зокрема, у Португалії проживає 34 490 тисяч українців, діти яких вже народженні тут. Окремо варто також зауважити, що близько 15 тисяч отримали громадянство цієї країни. Але важливим є той факт, що значна частина українців, які проживають за кордоном, не хочуть втрачати зв’язок з Україною, відриватися від свого коріння, своєї культури та духовності, цуратися свого походження», — з такими словами звернувся до делегатів Архиєпархіального собору душпастир із Португалії о. Іван Гудзь.
Священник вже 17 років душпастирює для українців у Португалії та є вихідцем з Івано-Франківська.
«На даний час для вірних УГКЦ в Португалії працюють 13 священиків, які обслуговують 27 місійних станиць у 10 дієцезіях і надають душпастирську опіку близько 10 тисячам наших вірних. Відправлення Богослужінь проводиться в римо-католицьких храмах, які надають нам для відправ місцеві єпископи. Але, на жаль, не у всіх дієцезіях, де проживають і працюють наші вірні, є священики УГКЦ. Річ у тім, що місцеві єпископи, не розуміючи суттєвої різниці між православною і католицькою Церквою Східного обряду, не дуже хочуть приймати наших священиків», — каже доповідач.
За його словами, для того, щоби регулювати і вирішувати ці чи інші ситуації, як в душпастирському так і в юридичному аспектах, вкрай нагальним є створення сталої церковної структури, яка би і вирішувала ці проблеми.
«Необхідність такої структури спричинена також незаперечним фактом того, що багато наших вірних вже мають Португальське громадянство і залишаться тут на постійне проживання. Таким чином, вчорашня міграція перетворюється у сучасну діаспору», — вважає о. Іван Гудзь.
Отець Олег Каськів «Сьогодні ми хочемо сказати до емігрантів: Церква є завжди та всюди з вами!»
Секретар Собору о. Олег Каськів представив присутнім статистичні дані осіб, які емігрували з нашої архиєпархії.
«Тільки протягом останніх десяти років з Івано-Франківської архиєпархії в різні країни світу емігрували понад 32 тисячі вірних. Це сумна статистика, яка показує живу рану нашого народу», — зазначив доповідач.
На його думку, ключову роль в адаптації та підтримці всіх цих людей по різних куточках земної кулі, відіграє саме Церква.
«Сьогодні ми хочемо сказати до емігрантів: Церква є завжди та всюди з вами!», — каже Секретар Собору.
Після обіду запланована праця в групах, під час якої кожен делегат зможе висловити свої думки та долучитися до створення Соборових резолюцій.
Отець Йосафат Бойко під час Архиєпархіального собору: «Я хочу запропонувати три способи, окрім богослужінь, які можуть допомогти нашим вірним наблизитися до Церкви»
Преподобний Йосафат Бойко, ВС, синкел у справах монашества Івано-Франківської архиєпархії, парох парафії Святих Кирила і Методія, що в м. Івано-Франківськ-Крихівці, сьогодні, 7 грудня, виступив із доповіддю перед делегатами Собору Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ. Тема його виступу звучала так: «Єдність парафії — єдність УГКЦ».
За словами, якщо кожен з наших вірних прийме до серця розуміння і цінність таких зібрань для Церкви, як цей Архиєпархіальний собор, молитиметься і переживатиме за добро Церкви в цілому та за добро своїх парафіяльних спільнот, то наші парафії насправді будуть «криницями», куди поспішатимуть за водою всі вірні, які в свою чергу, користатимуть з її духовних дібр і не будуть лише споглядачами, чи критикантами, але активними її учасниками.
«Єдність парафії — це тема досить загальна, але в цьому контексті „єдності“ можна за торкнути дуже різноманітні моменти з життя парафії і Церкви в цілому», — вважає о. Йосафат.
На його думку, парафія є спільнотою спільнот, бо у ній існують різні молитовні групи, братства та молодіжні організації.
«Всі вони покликані укріплювати єдність і любов між членами парафіяльної спільноти. Підтримуючи одні одних молитвою, обмінюючись Божими дарами та співпрацюючи в дусі Христового служіння, зможемо втілювати у життя синодальну програму „Святість об’єднаного люду Божого“», — переконаний доповідач.
Він також запропонував три способи, окрім богослужінь, які можуть допомогти нашим вірним, навіть не дуже «церковним» (тобто не завжди практикуючим, чи не дуже близьким до Церкви), наблизитися до Церкви, відчуватися частиною цієї спільноти і стати великою допомогою для своїх ближніх.
Серед них, спільні соціальні проекти, спільнотні (парафіяльні) формаційно-відпочинкові зустрічі (заходи) — для дорослих та християнські паломництва.
«Парафія — середовище служіння й спілкування вірних», — о. Йосафат Хаймик під час Архиєпархіального собору
Після виступу п. Тетяни Середюк, о. Івана Стефурака, о. Івана Гудзя, о. Олега Каськіва та о. Йосафата Бойка, ВС до слова був запрошений о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ, ігумен монастиря оо. Василіян в м. Івано-Франківську та парох парафії Царя Христа.
Тема його доповіді звучала так: «Парафіяльні мирянські спільноти як вияв єдності архиєпархії».
«Боже Провидіння для продовження спасительної місії Ісуса Христа покликало до життя Церкву, яка здійснює це завдання по цілому світі. Кожна парафія, як жива клітина Церкви, повинна бути середовищем інтенсивного спілкування вірних, поділом дарів й жертвенного служіння», — говорить о. Йосафат.
На його думку, спільна участь парафіян в Євхаристійній Жертві в неділі й свята не вичерпує всього прагнення практики їхньої віри, тому існування на парафії різних спільнот завжди буде додатковою можливістю для душпастиря знайти більш індивідуальний й персональний підхід до тих, кого йому довірив Архиєрей.
«Крім того, у здійсненні такого душпастирства парохи разом зі своїми помічниками так повинні виконувати свій обов’язок навчання, освячення й управління, щоб парохіяльна громада справді відчувала себе членом і єпархії і всієї вселенської Церкви», — каже доповідач.
За матеріалами Івано-Франківської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
