«В ім’я Боже робімо перші кроки у цьому Новому році, тримаючись за руки св. Йосифа і Богородиці», — владика Богдан Дзюрах

2 січня 2021

«Отож, рушаймо! В ім’я Боже робімо перші кроки у цьому Новому році, тримаючись за руки св. Йосифа і Богородиці, а Господь наш Ісус Христос нехай усі наші кроки в цьому році благословить Своєю люблячою десницею». Такими словами звернувся Секретар Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан Дзюрах до «Княжицької спільноти» та до всіх людей доброї волі на початок 2021 Нового року.

«В ім’я Боже робімо перші кроки у цьому Новому році, тримаючись за руки св. Йосифа і Богородиці», — владика Богдан Дзюрах

У цей останній вечір проминаючого 2020 року єднаємося у молитві з усією Вселенською Церквою, яка під проводом свого Архиєрея Франциска, Папи Римського, заносить подячну молитву перед престіл Всевишнього та співає по усьому світі величальну пісню подяки «Тебе Бога хвалимо!». Комусь може видаватися дивним, або й недоречним, зауважив Святійший Отець у своєму сьогоднішньому слові, заклик до подяки Богові за минулий рік, який був таким нелегким для багатьох людей, зокрема, через пандемію. Разом із Папою ми думаємо сьогодні про родини, які втратили своїх найближчих, про тих, хто захворів чи ще хворіє, про тих, хто тяжко пережив чи переживає самотність, ізоляцію, хто цього року втратив працю…

Дякуємо Богові, який був як Милосердний самарянин

І все ж ми, віруючі люди, дякуємо Богові, бо Господь був з нами увесь цей рік, Він був як Милосердний самарянин, Який побачивши нас, прибитих горем, повалених на землю тривогою і страхом, поранених нашими власними і чужими гріхами та провинами, не пройшов мимо, але наблизився до нас, похилився над нами і підтримав нас своєю благодаттю. Він милосердно похилявся увесь рік над нашою неміччю і нуждою: моральною — коли ми падали під тягарем спокуси, психічною — коли нам докучали негативні емоції, фізичною — коли недуга цього року навідалась до нас. Усі ми в тій чи іншій мірі досвідчили своєї крихкості, слабкості, беззахисності, але кожен із нас, — я впевнений у цьому, — досвідчив також милосердної і ніжної любови та розради нашого Отця Небесного.

Ми нині прагнемо дякувати Богові також за тих усіх людей, яким сьогодні є важко дякувати, бо вони пережили, або й ще переживають важкі випробування, і поки що не бачать глибинного сенсу цього страждання чи важкого випробування, яке випало на їхню долю, або на долю їхніх ближніх. Ми дякуємо Богові як віруючі люди, знаючи, що навіть важкі випробування, важкі хвилини життя Божа милість, Боже милосердя, Божа любов здатні повернути на добро і спасіння кожного з нас.

Просимо прощення за змарнований час

Другим нашим почуттям, коли стоїмо наприкінці року перед престолом Всевишнього, є прохання про прощення. Передовсім — прощення за змарнований час. Бо рік минає і час, з якого він складався, вже не повернеться повіки. Саме в такі хвилини прощання з минулим роком ми наново усвідомлюємо, яким великим даром є для нас час, який може стати для нас джерелом благословення, але може стати також нашим супротивником на Божому суді, якщо ми використали його погано. На жаль, в минулому році нам траплялися провини, гріхи, невірності, ми не завжди використовували даний Богом час на добро, на служіння, на спасіння — наше і наших ближніх. То ж нині стаємо перед Богом з цим нашим жалем і внутрішнім болем, із «серцем сокрушенним і смиренним» (Пс. 50, 19) та з глибини душі благаємо у Господа прощення за наші провини, а особливо — за змарнований час, за змарновані нагоди робити добро, за змарновані хвилини, які ми не наповнили глибиною, сенсом, любов’ю. Нехай Господь для всіх нас буде милосердний!

Новий «рік Господній сприятливий»

А заглядаючи за поріг року, що надходить, просимо у нашого Господа благословення на цей прийдешній рік. Ми знаємо, що Господь буде з нами. Господь, прийшовши до своєї батьківщини, до міста Назарет, у синагозі сповіщає настання «року Господнього сприятливого» (див. Лк. 4, 19) і тим самим показує, що кожен рік є роком благодаті, роком Його присутності і діяння у нашому житті. Бо Він сам запевнив нас через своїх апостолів: «Ось я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 20). Він є з нами. А ми просімо в Господа одного: щоб ми були з Ним кожної миті прийдешнього року. Тоді цей рік буде справді добрим і благословенним для нас, для наших ближніх, для нашого народу.

Нас духовно впроваджують у цей новий рік дві особи — Богородиця і святий Йосиф

Вступаємо у Новий рік не тільки у свідомості благословляючої нас Господньої десниці. Нас духовно впроваджують у цей новий рік дві особи — Богородиця і святий Йосиф. Коли ми слухаємо в Молебні на початок Нового року розповідь про проповідь Ісуса в синагозі в Назареті, мимоволі думаємо про Пресвяту Родину, перед нашими очима постає знайомий із дитинства образ: Богородиця зі святим Йосифом тримають на руках Ісуса, або супроводжують Його. Євангеліє каже, що Ісус у Назареті «був послушний» Йосифові і Марії, своїй Матері (див. Лк. 2, 51). І це зрозуміло, бо діти завжди вчаться від своїх батьків чи опікунів, тож так само і Ісус, будучи Воплоченим Сином Божим, від Пресвятої Богородиці і праведного Йосифа вчився праведного Божого життя у людському тілі, від них вчився проживати оте людське життя, що його прийняв у Воплоченні, по-Божому.

Ми, що покликані жити побожно (див. 2 Тим. 3, 12), тобто «по-Божому», маємо вдивлятися у приклад життя Ісуса і наслідувати Його в Його відкритості до навчання, яке дають ці мудрі Божою мудрістю Вчителі, ці дві Святі Особи — Пречиста Діва і Святий Йосиф Обручник. Тим більше, що саме цей 2021-й рік Святіший Отець Франциск проголосив Роком св. Йосифа, в пам’ять про 150-ліття проголошення св. Йосифа Покровителем Католицької Церкви. То ж з вдячністю Богові за цей духовний новорічний подарунок, що його отримуємо з рук Святішого Отця, вступаймо в Новий рік, з довірою вклавши наші руки у турботливі руки Богородиці та св. Йосифа, прохаючи про ласку, щоб в цьому році той Ісус, Якого носимо в собі з моменту Хрещення, зростав у нашому житті щораз то більше, аж доки не дійдемо «до міри повного зросту повноти Христа» (Еф 4, 13), — як каже св. Павло. Нехай Господь Бог, у Тройці Святій Єдиний, допоможе нам зростати цього року у благодаті і в любові — за молитвами і заступництвом Пресвятої Богородиці і св. Йосифа Обручника!

Привітання для членів «Княжицької спільноти»

Насамкінець слід зауважити, що ми прожили цей минулий рік не на безлюдному острові, ми провели його у спільноті наших найближчих. То ж наше слово вдячності нехай полине і до вас, членів нашої «Княжицької спільноти», за дар Вашої присутності, любові і служіння. Минулий рік не був для нас, як і для всього людства, простим і легким; були різні моменти — моменти великої тривоги, неспокою, можливо, — втоми від різних щоденних обов’язків і монотонної праці, можливо, були моменти якоїсь слабкості — духовної, емоційної чи фізичної, — усе це ми нині віддаємо в руки Милосердя Божого. Посеред різних викликів і труднощів, які ми спільно пережили у минулому році, нам не бракувало, — і за це я хочу особливо подякувати кожному із вас, — взаємної підтримки, взаєморозуміння, взаємної доброзичливості, не бракувало нам миру, спокою, надії і тихої радості. Нам їх не бракувало, бо нам не бракувало Божої присутності. Господь був з нами і тому ми могли у спокої і надії переживати усі події і моменти року, що минає. Бо то Він, наш Господь, є джерелом нашої надії, миру, спокою і радості.

Дай, Боже, щоб і надалі у цьому нашому домі і в нашому житті у центрі і на першому місці був завжди Господь Ісус, щоб ми вдивлялися у Нього на молитві, скеровували свій погляд і свою увагу до Нього, так як у Назареті очі усіх у синагозі були звернені до Нього, як читаємо в Євангелії від Луки (див. Лк. 4, 20); щоб ця каплиця, в якій ми правимо наш подячний Молебень, надалі залишалася найголовнішим місцем в цьому домі. Щоб тут, у стіп Ісуса ми черпали силу, надію, благодать і тиху радість, а вийшовши поза поріг каплиці, щоб тими Божими дарами ділилися одне з одним і з тими людьми, котрі завітають до нашої оселі, або яких ми стрінемо на дорогах нашого життя.

Отож, рушаймо! В ім’я Боже робімо перші кроки у цьому Новому році, тримаючись за руки св. Йосифа і Богородиці, а Господь наш Ісус Христос нехай усі наші кроки в цьому році благословить Своєю люблячою десницею. Амінь.

† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ