СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Поточищі на Прикарпатті відзначили 220-річчя храму Святого архистратига Михаїла
8 листопада, у селі Поточище Чернелицького протопресвітеріату, відбулося святкування 220-ї річниці храмового празника парафії Святого архистратига Михаїла. З цієї нагоди парафію відвідав владика Василій Івасюк, єпископ Коломийський. Архиєрея зустріли молодь, парафіяни, гості та духовенство.
Святкування розпочалося Архиєрейською Божественною Літургією, яку владика Василій очолив у співслужінні священників: о. Юрія Гречина, настоятеля, о. Василя Скрипки, протопресвітера Чернелицького протопресвітеріату, диякона Максима Федюка та численних священнослужителів. Про це повідомляє пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ.
Під час проповіді владика Василій звернув увагу на особливе значення ювілею храму, наголосивши на духовному зв’язку поколінь та заступництві святого архистратига Михаїла.
«Сьогодні святкуємо 220-й рік храмового празника, і тому наші думки линуть до попередніх поколінь та начальника сил безтілесних — Михаїла», — зазначив архиєрей.
За словами владики, за багаторічною історією храму стоять цілі покоління мешканців села, які вже відійшли до вічності. Вони є частиною духовної історії громади та, за переконанням архиєрея, переживають разом із нами теперішні випробування українського народу.
Владика також провів паралель між боротьбою добра і зла у духовному світі та сучасною війною в Україні, згадавши про небесне воїнство архистратига Михаїла, яке символізує захист і перемогу над силами зла. Особливу увагу він звернув на події в Гостомелі та Ірпені, а також на подвиг українських захисників.
Окремо архиєрей згадав Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя на Майдані, виступивши проти насильства, неправди та корупції. Він наголосив, що сьогодні українські воїни продовжують боротьбу за свободу та незалежність нашої держави.
У своєму духовному повчанні владика Василій закликав вірних відповідально ставитися до свого земного життя, не зневірюватися перед труднощами та пам’ятати про вічність.
«Життя наше коротке. Воно є дорогою без повернення. Напрям руху самі обираємо. Головне — зробити правильний вибір. Вчіться на помилках минулого, мрійте про майбутнє та ніколи не опускайте руки. Що в житті придбаєш — усе маєш залишити при вході у вічність. Одне благо, яке піде за нами туди, — любов до Бога та ближнього. Визначати наше життя повинна віра і життя по вірі — внутрішній подвиг», — наголосив архиєрей.
Після завершення Божественної Літургії владика Василій разом із духовенством освятив новий кивот, встановлений у храмі.
Відтак архиєрей подякував настоятелеві парафії о. Юрію Гречину за дбайливе служіння та турботу про Божий храм, а також парафіянам, меценатам і представникам місцевої та районної влади за підтримку церковної громади. Окремі слова вдячності владика висловив родинам українських військовослужбовців, які своєю жертовністю та служінням допомагають захищати державу, щоб вірні могли в мирі молитися.
Зі свого боку настоятель парафії о. Юрій подякував усім, хто долучився до підготовки храму до ювілейного святкування. Він зазначив, що з нагоди 220-ї річниці вдалося оновити храм, зокрема відновити його внутрішнє оздоблення та стіни.
«Маємо єдину домівку тут, на землі, через яку ми повинні осягнути домівку у небі», — наголосив священник, висловивши вдячність парафіянам за їхню працю та побажавши Божого благословення.
Завершилися урочистості освяченням води та фігури святого архистратига Михаїла, яку для храму пожертвували доброчинці.
Довідка
Релігійне життя в селі Поточище має глибоке коріння. Перші документальні згадки про існування місцевої православної (згодом греко-католицької) парафії та первісного дерев’яного храму в селі датуються 1565 роком. Крізь століття релігійна громада зазнавала численних випробувань під час татарських набігів та воєнних дій, що відбувалися на Покутті, через що будівлі церкви могли перебудовуватися.
Історія чинного мурованого (кам’яного) храму розпочалася на початку XIX століття. Святиня була збудована та освячена у 1806 році. Споруда отримала статус пам’ятки архітектури місцевого значення, відображаючи класичні традиції галицького сакрального зодчества тієї епохи. Протягом XIX та першої половини XX століть церква слугувала головним осередком національно-духовного відродження українців Поточища.
Після Другої світової війни, із приходом радянського тоталітарного режиму та насильницькою ліквідацією УГКЦ, діяльність греко-католицької парафії була офіційно припинена. Радянська влада закрила святиню для богослужінь. Спадкоємність релігійного життя підтримувалася підпільно, поки сама будівля використовувалася не за призначенням: подібно до сусідньої польської каплиці, яку комуністичний режим перетворював на складські приміщення та спортзал.
З відновленням незалежності України на початку 1990-х років храм було повернуто законним власникам — відновленій греко-католицькій громаді Чернелицького деканату.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
