У Мюнхені вшанували блаженних Петра Вергуна і Йосафату Гордашевську
Цими днями у катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен молитовно відзначили 134 роки від дня народження блаженного свщмч. Петра Вергуна та 155-річчя від дня народження блаженної Йосафати Гордашевської.
Під час Божественної Літургії, яку очолив апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах, архиєрей у своєму духовному слові відзначив ревне служіння блаженних для для прослави Господа та у голошенні доброї новини для українського народу. Про це пише пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Отець Петро Вергун — взірець самопосвяти у служінні
«Для мене о. Петро Вергун — приклад геройської самопосвяти у служінні, а передовсім — євангельської вірності», — сказав єпископ, аналізуючи обставини, в яких довелось душпастирювати блаженному священномученику, та виклики, які він відважно прийняв.
Пригадуючи розмову апостола Петра з Ісусом, коли той відмовляв Господа йти у Єрусалим, владика Богдан провів аналогію з о. Петром Вергуном, коли він, перебуваючи у Берліні, виконував обов’язки апостольського візитатора, отримав повідомлення від Апостольського Нунція з проханням про переїзд до Мюнхена, оскільки радянські війська мали увійти до столиці Німеччини, а відтак існувала загроза життю українського священника, проповідник мовив наступне: «Він пішов на зустріч смерті, а радше — воскресінню через смерть».
Виховання людського серця від с. Йосафати Гордашевської
Далі архиєрей говорив про засновницю Згромадження сестер служебниць, пригадавши слова святого папи Івана Павла ІІ під час Божественної Літургії з нагоди беатифікації с. Йосафати у Львові 2001 року: «Вона своєю щоденною і вірною самовідданістю йшла за Христом, посвячуючись дітям, хворим, убогим, неписьменним та знедоленим, у часто важких і непозбавлених страждань ситуаціях, у надзвичайний спосіб зуміла втілити Євангеліє у своє щоденне життя».
Відтак владика Богдан відзначив дві риси її служіння: готовність служити там, де найбільша потреба, та виховання людського серця.
«Людське серце нашого народу сьогодні обливається сльозами, воно (серце) є добре, але одночасно і хворе, бо заражене різними суспільними недугами, воно потребує зцілення, оновлення, скріплення Божою благодаттю і любов’ю», — сказав проповідник, говорячи про виклики того часу, коли служила с. Йосафата і про виклики, які переживають українці сьогодні в час російської агресії.
«Ми не будемо добрими вчителями, якщо самі не станемо добрими учнями і ученицями Ісуса Христа», — мовив єпископ, говорячи про потребу переображення власного серця, щоб виховувати серця інших людей.
Варто додати, що на молитві була присутня Генеральна настоятелька сестер служебниць Непорочної Діви Марії с. Софія Лебедович, яка проводила у тому часі канонічну візитацію спільноти сестер служебниць при парафії Покрову Пресвятої Богородиці у м. Мюнхен.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ