У Мюнхені відбувся концерт із нагоди 30-річчя катедрального хору «Покров»
2 грудня в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці м. Мюнхен (Німеччина) святковим концертом завершили 30-річчя хору «Покров».
Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії.
Катедральний хор Української Греко-Католицької Церкви Покрови Пресвятої Богородиці і Св. Андрія Первозванного в Мюнхені постав у лютому 1993 року. За словами хористів і колишнього диригента Станіслава Чуєнка, вони продовжують ту добру традицію церковного хору, який постав ще під час і по закінченні Другої світової війни. Коріння теперішнього хору слід шукати саме там.
«Цей рік ми завершуємо ювілеєм нашого катедрального хору, а наступний розпочинаємо 65-річчям постання нашого Апостольського екзархату, як вияву материнської турботи Вселенської Церкви про наш народ, про нашу Церкву, Батьківщину. Вона тоді також змагалася за свою свободу, гідність і незалежність», — звернувся з вітальним словом до хорового колективу апостольський екзарх владика Богдан Дзюрах.
Далі єпископ, беручи до уваги сучасну боротьбу українського народу з російськими загарбниками, відзначив спільну участь хору «Покров» та Апостольського екзархату в житті українського народу, який серед великих страждань і випробувань захищає свою свободу, незалежність і гідність права на європейське незалежне майбуття. «Ми всі співпереживаємо в особистій історії життя історію та долю рідного народу, бо є дітьми української землі», — сказав архиєрей.
Повертаючись до теми відзначення ювілею, владика Богдан Дзюрах закликав до вдячності Богові та німецькому народові за можливість служіння для прослави Всевишнього та на благо рідному народові.
«Ювілей — це нагода вдячності. Але також біблійне значення ювілею пов’язане з відпочинком. У Святому Письмі Боже слово закликає вибраний народ дати відпочити навіть землі ювілейного року. Ми всі потребуємо відпочинку після великих трудів. Але для нас, українців, зараз не час для відпочинку. Зараз час спільної праці для довгоочікуваної перемоги. Ще прийде час на справжнє повноцінне святкування. Прийде час на вдячність за мир і свободу», — зазначив єпископ.
Далі владика Богдан назвав три риси християнської працьовитості, якими відзначилися учасники хору «Покров»: «Зараз ми працюємо, а український народ славиться своєю особливою християнською працьовитістю, першим виявом якої є молитва. І наш хор дає свідчення такої праці. Ви не лише співаєте — ви молитеся, підносите свої молитви до Господа і провадите молитву церковної спільноти».
Під час концерту у виконанні хору «Покров» прозвучали літургійні твори, українські народні пісні та колядки.
Довідка
Згідно із свідченнями українців у Мюнхені, у 1944–1945 роках у місті, де перебувало багато українців-біженців, які не хотіли повертатися до СРСР, зорганізувався церковний хор під проводом диригентів Томи і Віри Дратвінських.
Через брак своєї української церкви Служби Божі відправлялися в Мюнхені з 1945 років по 1950 роки в римо-католицькій каплиці Св. Івана Хрестителя. А від 1950 року в церкві Капуцінер Кірхе, яка знаходилася на одноіменній вулиці.
Силою обставин багато українців розпочали масово виїжджати з Німеччини до різних країн світу. Родина Дратвінських виїхала на постійне проживання до Франції, де вони в 1952 році в Парижі, в церкві Святого Володимира Великого зорганізували ще один хор. Віра Дратвінська перебрала мистецьке керівництво хором після смерти свого чоловіка в 1967 році.
У Мюнхені же церковний хор продовжив своє існування під проводом мґр. Ярослава Яримовича. Хор брав участь і в громадських заходах, адже був на той час єдиним українським репрезентативним хором у Західній Німеччині.
Зі смертю мґр. Я. Яримовича в 1957-му році хором короткий період часу диригував д-р Андрій Білинський, а восени того ж року диригентом хору став др. Микола Філь. За роки його мистецького керування склад хору змінився. На зміну старшим співакам, прийшла співати молодь, вже народжена в Німеччині.
З моменту постання Апостольського екзархату для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії крім співу в церкві, виступи хору відбувалися не тільки на громадських заходах, але все частіше він супроводжував Служби Божі для німців в німецьких церквах не тільки Мюнхену, але і в Реґенсбурзі, Крайльсгаймі, Ляндсгуті, Мангаймі, Альтойтинґу. Тим самим він знайомив іноземців з прекрасними напівами української Богослужби. А кожного року на Свят Вечір баварська радіостанція передавала українські колядки у виконанні Мюнхенського церковного хору. Можливість почути співаків мали українці в Західній Європі та в Україні.
На жаль, передчасна смерть диригента Миколи Філя 28 липня 1983 року поставила хор перед проблемою подальшого його існування. Від 1987 року катедральний хор перестав існувати.
На початку лютого в 1993 році група молодих людей погодилася спробувати відродити катедральний хор. За згодою і благословенням о. Мирона Мольчка на диригента запрошено музиканта Станіслава Чуєнка зі Львова. Перший виступ хору відбувся 18 квітня 1993 року на Великдень.
За роки своєї плідної діяльності катедральний хор «Покров» зміг завоювати визнання, повагу і щиру любов не тільки серед українців різних парафій Західної Європи, але й серед широкої німецької публіки.