У Києві завершився Постійний Синод УГКЦ

13 грудня 2024

12 грудня у Патріаршому центрі в м. Києві завершилися робочі засідання десятої (81) сесії Постійного Синоду УГКЦ.

Як ми повідомляли раніше, упродовж теперішніх засідань учасники Постійного Синоду на чолі із Блаженнішим Святославом, Отцем і Главою УГКЦ, мали нагоду обговорити актуальну воєнну ситуацію в Україні та виклики, породжені нею, підсумки участі Української Греко-Католицької Церкви у другій сесії XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду Єпископів Католицької Церкви, проведення майбутнього Синоду Єпископів УГКЦ у 2025 році. Єпископи ознайомилися із душпастирською ситуацією в Єпархії Покрову Пресвятої Богородиці із осідком у м. Буенос-Айрес (Аргентина) та ініціативами щодо відзначення 450-ліття з дня народження митрополита Йосифа Вельямина Рутського. Також вони заслухали низку звітів, зокрема від Місії «Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ», від Канонічного відділу УГКЦ, від Відділу морського апостоляту та Відділу соціального служіння УГКЦ.

«Насправді цей Синод є промінчиком надії на перемогу України. Останній раз він тут проходив на початку пандемії. З того часу ми збиралися у різних частинах Україні і світу, і лише тепер ми повернулися до Києва», — поділився радістю проведення Синоду у столиці України Блаженніший Святослав.

Останнього дня засідань єпископи Борис Ґудзяк, Володимир Ющак, Браян Байда та Йосафат Мощич — теперішні члени Постійного Синоду УГКЦ продовжили ознайомлення із звітами та актуальною діяльністю різних церковних структур та відділів Душпастирської ради.

Насамперед владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький та голова Богословського відділу УГКЦ, представив діяльність очолюваного ним відділу. Доповідач зосередив свою увагу на праці відділу над посланням Архиєрейського Синоду в Україні «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя», а також опрацюванні пропозицій до документу «Синодальна Церква в місії». Члени Богословського відділу УГКЦ здійснили переклад на українську мову документу Дикастерії доктрини віри «Норми для розпізнавання ймовірних надприродних феноменів». Надалі продовжується аналіз майбутнього Кодексу канонів УГКЦ у співпраці із Канонічним відділом УГКЦ та приготування Ювілейного 2025 року.

Ще один звіт мав нагоду представити владика Кеннет Новаківський. Він розповів про поточне служіння Душпастирської ради Патріаршої курії УГКЦ. Головним акцентом доповіді було представлення проведеної Генеральної асамблеї Душпастирської ради з представниками від різних єпархії. Ця асамблея проходила у Фатімі на початку листопада 2024 року. Метою асамблеї є укріплення єдності Української Греко-Католицької Церкви у всьому світі і відповіді на спільні виклики Церкви і українського народу.

Відбулися зміни в управі Фонду священничої солідарності УГКЦ. Оскільки відповідальність за цей фонд несе владика Богдан Данило, він висунув пропозиції на розгляд Постійного Синоду стосовно нових членів, відповідно до прийнятих змін до Статуту під час Синоду Єпископів УГКЦ 2024 року.

Далі владика Кеннет Новаківський розповів про душпастирську ситуацію та труднощі, з якими зустрічається українська громада в Ірландії. За словами єпископа, присутність Української Церкви постійно зростає, що допомагає краще послужити душпастирським потребам.

Патріарший економ УГКЦ о. Любомир Яворський наголосив на продовженні російської війни та зростанні викликів та породженої нею кризи. «Вже сьогодні нашій Церкві потрібно готуватися до викликів, які будуть пов’язані із наслідками війни. Кожна єпархія повинна володіти мультифункціональними просторами, де би можна було надавати допомогу потребуючим, здійснювати реабілітацію та зцілення ран війни, підтримувати один одного», — мовив він.

Наприкінці третього робочого дня владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, представив владикам-членам Постійного Синоду літургійні тексти для відзначення спомину блаженної Едігни, покровительки довіреного його опіці Апостольського екзархату. Також єпископ мав нагоду розповісти про вихід нового календаря Апостольського екзархату під назвою «Едіґна — блаженна, яка об’єднує народи». За сприяння тамтешньої Літургійної комісії до кожного місяця року у ньому подана інформація про блаженну Едіґну — онуку Київського князя Ярослава Мудрого.

«Синоди — це зустрічі заради довгих засідань та полагодження багатьох технічних справ. Все це потрібне, але воно повинне бути скероване до стосунків, до мого особистого відношення до Бога і ближнього», — мовив на завершення митрополит Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський.

Завершенням чергової сесії Постійного Синоду стало обговорення щодо наступних засідань і їхнього порядку.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ