СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Коломиї відзначили 33-ю річницю виведення військ з Афганістану
15 лютого 2022 року у м. Коломия, біля меморіального комплексу воїнам-афганцям, відбувся мітинг-реквієм до 33-ї річниці з Дня виведення військ з Афганістану. У цей день також згадується учасників бойових дій на території інших держав.
Владика Василій Івасюк, єпарх Коломийський, у співслужінні із духовенством помолився поминальну панахиду за загиблими. Про це повідомляє пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ.
У своєму зверненні до присутніх він зазначив: «Над Україною створімо молитовний щит віри, огорнутий любов’ю. Не втікаймо з нашої Батьківщини, яким би складним не був час, не будьмо її зрадниками. Згадаймо, як на Майданах усі ми кричали: „Слава Україні!“. Пам’ятаймо, що найбільшу любов має той, хто життя своє віддає за свій народ. Нас Господь покликав служити народу України і відповідальності за це нікому не уникнути.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи нам зберегти Україну, покрий її молитовним щитом віри і надії, огорнути нашу Батьківщину Божою любов’ю».
Також у цьому заході взяли участь: владика Коломийський і Косівський Юліан Гатала ПЦУ, капелани — о. Сергій Дмитрук та о. Степан Козак, священнослужителі Коломийщини, голова Коломийської ОТГ п. Богдан Станіславський, голова РДА п. Любомир Глушков, п. Йосип Тодорів, голова Коломийської міськрайонної організації ветеранів Афганістану, учасники бойових дій в Афганістані, інших збройних конфліктів, 10 Гірсько-Штурмова Бригада, родичі та близькі загиблих, представники громадських організацій та небайдужі містяни.
Учасники вшанували хвилиною мовчання полеглих та поклали квіти до пам’ятного меморіалу.
СЛОВО
«Нині, Владико, можеш відпустити» в мирі
душі усопших воїнів наших в Афганістані.
(Лк. 2, 29–30)
Дня 17 лютого 2022 року минає 130 років з дня народження Блаженнішого патріарха Йосипа Сліпого. Його життя і діяльність стали свічкою для Українського народу у часи переслідування Церкви та в роки кровопролитної війни в Афганістані. Патріарх Йосип Сліпий, будучи вигнаним з Радянського Союзу 1963 року, молився і заступався у вільному світі за воїнів, котрим прийшлося нести тягар війни в Афганістані. Він як та Стрітенська свічка Надії горів до них любов’ю і переживав за вас.
І). Приклад про чотири свічки. Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули. У храмі стояла така тиша, що було чути, як вони розмовляють. Перша свічка, догораючи, сказала: «Я — Спокій. На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!» І вогник цієї свічки погаснув. Друга свічка ледь чутно назвала своє ім’я: «Я — Віра. На жаль, я нікому не потрібна. Люди нічого не хочуть слухати про мене, тому мені немає сенсу горіти далі». Ледве вона замовкла, як подув легенький вітерець і загасив свічку.
Третя свічка засмутилася і каже: «Я — Любов. У мене більше немає сил підтримувати свій вогник. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять навіть тих, хто їх любить, а найбільше своїх близьких — сказала вона і погасла». Раптом прийшов хлопчик і, побачивши три згаслі свічки, злякано закричав: «Що ви робите?! Ви повинні горіти, бо я боюся темряви» — плакав він.
Четверта свічка промовила: «Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити три інші свічки. Мене звати — Надія».
ІІ). Дорогі присутні біля пам’ятника полеглим в Афганістані! У зв’язку з небезпекою біля наших кордонів та заклику Папи Франциска і нашого патріарха Святослава існує велика необхідність молитися за мир в Україні. Блаженніший Святослав у цей тривожний час навчає: «Любіть свій народ: будьте патріотами, діяльними та відповідальними». Повернувши свій духовний зір за Христом, любімо Вселенську Церкву, Україну та молімося за Її долю! Нехай вогонь Надії завжди горить у вашій душі! Свічку Надії тримайте запалену у серці України. Держави гинуть тоді, коли перестають відрізняти поганих від добрих.
Над Україною створімо молитовний щит віри, огорнутий любов’ю. Не втікаймо з нашої Батьківщини у цей складний час, не будьмо зрадниками. Пам’ятайте, як на Майданах ви кричали «Слава Україні» та інші подібні гасла. Доробившись, до гіпервеликих багатств, залишаєте людей напризволяще в час небезпеки, і як втікачі не готові віддати своє життя за народ! Найбільшу любов має той, хто життя своє віддає за народ свій. Господь покликав людей різних національностей служити народу України і, згодившись на це, відповідальності за це нікому не уникнути. Нехай кожний день короткого земного життя буде корисним для спасіння душі. За це коротке земне життя можна погубити свою душу і так само спасти її.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи нам покрити Україну молитовним щитом віри і надії та огорнути нашу Батьківщину Божою любов’ю.
«Нині, Владико», відпускаєш в мирі душі усопших воїнів наших в Афганістані (Лк. 2, 29–30). Вічная їм пам’ять. Амінь.
Благословення Господнє на вас! Амінь.
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
