У Хорватії за участі владики Степана Суса відбулося молитовне вшанування 120-ої річниці поселення українців

12 жовтня 2021

У неділю, 10 жовтня 2021 року, у Крижевцях (Хорватія) у катедральному соборі Пресвятої Трійці Криживецької єпархії Греко-Католицької Церкви молитовно вшанували 120 років поселення українців у Хорватії.

У Хорватії за участі владики Степана Суса відбулося молитовне вшанування 120-ої річниці поселення українців

Божественну Літургію молились єпископ Крижевецької єпархії владика Мілан Стіпіч, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ та єпископ Патріаршої курії УГКЦ владика Степан Сус, вікарій для східних католиків в Австрії о. Юрій Коляса, чисельне духовенство, монашество з Хорватії, Словенії та України.

На молитві були також присутні Посол України у Хорватії Василь Кирилич, представники українських громадських організацій Хорватії, представники місцевої влади.

Своїм співим Святу Літургію супроводжували катедральний хор Крижевецької єпархії ГКЦ та Квінтет Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла зі Львова.

Владика Степан привітав усіх присутніх від імені Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава: «Те, що ми сьогодні молитовно згадуємо 120 років поселення українців в Хорватії, говорить нам про дуже багато. Українці в Хорватії зуміли зберегти власну християнську традицію, ідентичність та культуру. Церква завжди була для українців у різних куточках світу, а також і в Хорватії, місцем зустрічі з Богом та поміж собою. Бережіть у своєму серці те, що як безцінний скарб потрібно буде передати прийдешнім поколінням українців тут, в Хорватії. Сьогодні в молитві єднаюсь разом з Вами із Патріашого собору Української Греко-Католицької Церкви у Києві. Нехай благословить усіх Вас Господь!»

Довідка

Апостольський вікаріат для католиків візантійського обряду в Королівстві Хорватія заснував Папа Римський Павло V своїм декретом Divinae Maiestatis arbitrio від 21 листопада 1611 року. Осідок вікаріату знаходився в монастирі Марча.

17 червня 1777 року папа Пій VI буллою Charitas illa підніс вікаріат до рівня єпархії, осідком якої встановив місто Крижевці. Єпископ Крижевецький спочатку підпорядковувався Естергомському римо-католицькому митрополитові, а з 11 грудня 1852 року Крижевецька єпархія належить до Загребської митрополії.

Після розпаду соціалістичної Югославії та появи на колишній її території нових незалежних держав з території Крижевецької єпархії у 2001 році виокремлено апостольський екзархат у Македонії, який вважається окремою Македонською греко-католицькою церквою, а у 2003 році — апостольський екзархат у Сербії і Чорногорії, який разом з Крижевецькою єпархією належить до Хорватської греко-католицької церкви.

За даними ватиканського статистичного щорічника Annuario Pontificio Крижевецька єпархія у 2013 році нараховувала 21300 вірних, 46 парафії, 42 священиків, 42 монахині і 7 семінаристів. З 18 березня 2019 року єпархією керує о. Мілан Стіпич, який 8 вересня 2020 року призначений єпсикопом цієї єпархії. За його словами, сьогодні третина його вірних — це українці греко-католики, що переїхали на територію єпархії із Західної України.