СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЦеркву Блаженних мучеників УГКЦ, що діяла при УКУ, передають військовим капеланам
У деревʼяній церкві Блаженних мучеників УГКЦ, що у Львові на вул. Стрийській, 9 жовтня відбулася загальноуніверситетська Архиєрейська Літургія. Її очолив архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк.
Митрополитові співслужили священники з Українського католицького університету. Також участь у Літургії взяли студенти університету, представники ректорату, жертводавці, парафіяни церкви. Про це розповідає пресслужба Українського католицького університету.
Церква Блаженних мучеників УГКЦ була першим об’єктом майбутнього університетського містечка Українського католицького університету, будівництво якого благословив Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до України у червні 2001 року. Закладаючи фундамент церкви 15 років тому, спільно з фундаторами, жертводавцями та ректоратом було погодження, що коли на території університетського містечка постане храм Святої Софії-Премудрості Божої, то деревʼяний храм спільнота передасть Церкві — туди, де буде найбільша потреба.
Іван Павло ІІ освятив наріжний камінь під будівництво університетського містечка УКУ, 2001 рік
Тож незабаром розпочнуться роботи з демонтажу деревʼяного храму, який передадуть військовим капеланам.
Митрополит Ігор Возьняк під час проповіді наголосив, що храм буде розібраний та перенесений, а не зруйнований: «Його наступне призначення — служити військовим для молитви. Церкву наново зведуть, складаючи брус до бруса. У храмі молитимуться наші воїни та воячки».
Архиєпископ Ігор наголосив, що рішення про перенесення храму було прийняте давно. Попередньо планували передати церкву на східні терени України. «Можливо, добре, що храм перестояв досі на цьому місці, адже на Сході російські військові часто бомблять та обстрілюють наші міста і села, не зважаючи на сакральні споруди. Люту війну затіяла Росія проти українського народу. Багато наших воїнів та воячок поклали своє життя, захищаючи суверенітет України, своїх громадян та свою землю. Ми не перестаємо благати Господа, щоб поклав кінець цій кровопролитній війні».
Архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк під час загальноуніверситетської Архиєрейської Літургії у деревʼяній церкві Блаженних мучеників УГКЦ
Митрополит подякував усім, хто дав згоду, щоб храм служив для військових, та тим, хто погодився його прийняти. Також він висловив готовність приїхати освятити церкву, коли її перенесуть на нове місце.
Церква Блаженних Мучеників УГКЦ на вулиці Стрийській, 31 розташована біля Стрийського парку. Її збудували за ініціативою Українського католицького університету у 2009 році. Проєкт розробив архітектор Роман Сулик, відомий своїми публікаціями з історії української дерев’яної архітектури. Храм назвали на честь Блаженних мучеників Української Греко-Католицької Церкви, яких проголосив блаженними Папа Іван Павло ІІ під час свого візиту до Львова у 2001 р. Серед новомучеників є випускники та викладачі довоєнної Львівської богословської академії.
Посвячення храму, 2009 рік
Віцепрезидент УКУ о. Богдан Прах, який очолював університет у 2013–2023 рр. — один із тих, хто контролював хід будівництва храму. Під час Літургії він пригадав той день, коли 15 років тому освячували святиню: «Тоді ви, владико, благословили цей храм, — звернувся він до митрополита Ігоря. — Було дуже багато людей. Була гарна нагода молитися. А тепер прийшов час, щоб храм почав служити в іншому місці для тих, які захищають сьогодні нашу країну».
Отець Богдан Прах під час загальноуніверситетської Архиєрейської Літургії у деревʼяній церкві Блаженних Мучеників УГКЦ
За словами отця Богдана Праха, деревʼяний храм спільнота УКУ передає туди, де є найбільша потреба.»В Україні третій рік триває повномасштабна війна. Тож, з благословення митрополита Ігоря, у співпраці з військовим капеланством, Український католицький університет передає цей храм для молитовних потреб нашому війську. З вірою у перемогу України, ми продовжуємо нашу боротьбу і неустанну молитву за справедливий мир», — наголосив віцепрезидент УКУ.
Ректор УКУ Тарас Добко розповів, що відповідно до генерального плану розвитку університетського містечка, через кілька років на місці церкви планують будувати музей підпілля УГКЦ та каплицю.
«Храм творився з любовʼю. Він є дуже намоленим. Сподіваємося, що колись тут постане музей історії підпілля Української Греко-Католицької Церкви. Над матеріалами для музею ще з 1992 року працює Інститут історії Церкви УКУ, заснований владикою Борисом Ґудзяком. Ми хочемо, аби тут також була каплиця, названа на честь новомучеників, яка буде нагадуванням, що у цьому місці стояв прекрасний храм», — розповів Тарас Добко.
Загальноуніверситетська Архиєрейська Літургія у деревʼяній церкві Блаженних мучеників УГКЦ
Історикиня, викладачка УКУ Олена Джеджора була однією з жертводавців церкви Блаженних мучеників УГКЦ. «Храм був першою видимою спорудою нашого університетського містечка, до якого ми всі дуже тягнулись, — каже історикиня. — Для нас дуже важливо, що це місце благословив Папа Іван Павло ІІ. Це теплий і неймовірно таїнствений храм, який захищав нас від усього поганого: від стресу, невпевненості, турбот і, навіть, від рейдерства. У час повномасштабної війни — захистив від прильотів. Адже влучання російської ракети на вул. Стрийській було всього за 300 метрів від храму. Неймовірна ласка Божа і диво, що з нами нічого не сталося. Це маленька церковця була і залишиться неймовірним стовпом захисту для наших воїнів».
Загальноуніверситетська Архиєрейська Літургія у деревʼяній церкві Блаженних мучеників УГКЦ
Про приліт російської ракети поряд із храмом згадує і Володимир Опацький, один із жертводавців будівництва храму. Чоловік живе неподалік, тож тієї ночі після вибухів він побіг у бік церкви: «Після атаки я побачив, що церква стоїть, будівлі УКУ цілі, і якось відлягло від серця. Я не переживав за себе, лише думав, якщо сюди прилетить, то буде боляче». Володимир Опацький радіє, що храм служитиме воїнам: «Це буде місце для молитви військових. Вони зможуть тут духовно зцілитись і з Богом захищати нашу державу».
Співзасновник компанії SoftServe, жертводавець будівництва церкви Блаженних мучеників УГКЦ Олег Денис прийшов на останню Архиєрейську Літургію в храмі. Він зізнався, що з однієї сторони йому шкода, що церкву розбирають і переносять, адже, це місце, куди він приводив своїх дітей, коли вони були ще маленькими. «А з іншої сторони я радий, що ми маємо шанс поширити культуру, місію УКУ, щоб інші люди долучились до такого великого проєкту як розбудова суспільства», — наголосив Олег Денис.
Загальноуніверситетська Архиєрейська Літургія у деревʼяній церкві Блаженних мучеників УГКЦ
Унікальний іконостас передадуть разом із храмом
Унікальний іконостас та ікони святилища і храму вірних, які наслідують традицію давньоукраїнського малярства, створила команда Іконописної школи УКУ «Радруж». Їх також перевезуть разом із храмом.
Трьохярусний традиційний іконостас для дерев’яної церкви Блаженних мучеників УГКЦ реалізовувала команда Іконописної школи УКУ «Радруж» протягом 2009–2010 рр. Іконостас складається з 30 ікон. Серед авторів — тогочасні студенти стаціонарної та сертифікатної програм Іконописної школи: с. Анастасія Лугова, Христина Буртник, Карвацька Надія, Андрій Майовець, Юлія Монька, які працювали під керівництвом Оксани Вальчук. Проєкт іконостасу та адаптацію давніх взірців з різних століть під один стиль реалізовували Павло Петрушак, Оксана Вальчук та Соломія Тимо. Дерев’яну конструкцію виготовила майстерня «Розвій».
Соломія Тимо, керівниця Іконописної школи УКУ, згадує, що працювали вони над створенням іконостасу у корпусі Філософсько-богословського факультету УКУ, де розташована Школа. Частину робіт студенти писали в майстерні, а частину — у факультетській каплиці Святого Йоана Богослова, яку тоді в УКУ розписував відомий художник Богдан Турецький. «Це був особливий час для нас, бо ми черпали духовне і мистецьке натхнення від пана Богдана, як від метра», — розповіла Соломія Тимо.
Загальноуніверситетська Архиєрейська Літургія у деревʼяній церкві Блаженних мучеників УГКЦ
Формуючи концепцію іконостасу, автори взорувалися на шедеври українського іконописного мистецтва, які зберігаються у Національному музеї у Львові, і під впливом яких сформувалися школа Михайла Бойчука та творчість Юрія Новосільського. «Ми обрали для наслідування найкращі твори 15–16 ст. Адже місія іконописної школи „Радруж“ — вчити студентів давньоукраїнського малярства, продовжувати цю традицію, відкривати для світу її оригінальність та неповторність», — каже керівниця Школи.
Іконостас у храмі Блаженних Мучеників УГКЦ — перший такого роду проєкт Іконописної школи УКУ. Для багатьох студентів це були їхні дипломні роботи. Соломія Тимо наголошує: «У нашій спільній праці — не скільки важливим був творчий почерк кожного майстра, як вміння підлаштуватися один під одного, аби створити цілісність ансамблю, взоровану на „почерк“ давніх майстрів. Цей досвід був дуже цінний для всіх нас».
З ініціативи о. Луки Михайловича, одного з тодішніх духівників УКУ, через 10 років продовжилось наповнення храму великоформатними іконами. Вони прикрасили святилище та храм вірних. Авторами іконографічної програми були о. Лука Михайлович та Соломія Тимо. Центральна ікона святилища — «Спас у славі» — була дипломною роботою Софії Страхової. Усі ікони святилища, храму вірних та бабинця писала команда у складі Катерини Дмитерко, Софії Страхової, Ольги Хмілевської та лідерки групи Оксани Вальчук. Дерев’яні семисвічник, запрестольні хрест та рипіди, обрамлення ікон святилища і вражаюче по красі паникадило виготовив Андрій Тирпич.
Загальноуніверситетська Архиєрейська Літургія у деревʼяній церкві Блаженних мучеників УГКЦ
Загалом у 2009–10 та 2019–20 роках студенти і випускники Іконописної школи УКУ написали 50 ікон для дерев’яної церкви Блаженних новомучеників УГКЦ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
