СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Центральним у богопосвяченому житті є мистецтво любити і дарувати себе» — владика Тарас Сеньків на з’їзді монашества Стрийської єпархії
7 березня 2021 року в монастирі святого Герарда, у Кохавині на Жидачівщині, відбувся з’їзд монашества Стрийської єпархії, участь у якому взяли представники спільнот богопосвяченого життя, що діють на території єпархії.
Така зустріч стала для її учасників доброю нагодою подякувати Богу за дар покликання, а також спільно помолитися у стіп Кохавинської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. З’їзд розпочався Архиєрейською Божественною Літургією у монастирському храмі, яку очолив Стрийський єпарх Тарас Сеньків.
Господь дивиться на людину в її цілісності
Звертаючись до присутніх з проповіддю та розважаючи над духовним змістом недільного Євангельського уривку — притчею про Страшний суд, єпископ зазначив: «Коли говоримо про цю притчу, то деколи можемо почути такі слова, що Господь на Страшному суді не буде питати чи ми молилися чи ходили на Службу Божу, чи сповідалися, а буде питати лише про те, що ми зробили найменшому моєму братові? І це одна з найбільших помилок. Тоді всі працівники соціальних служб мали б бути по правиці, а всі решта — по лівиці. Ні! Господь дивиться на людину в її цілісності».
Ми можемо любити лише тоді, коли усвідомимо, що ми є любленими
«Ми знаємо діла милосердя щодо тіла, але маємо знати і про діла милосердя щодо душі. І коли Господь говорить „я був нагий, голодний, спрагнений, у в’язниці чи лікарні“, Він каже не тільки про стан тіла, але і душі, бо можна бути нагим, голодним, спраглим і чужинцем духовно. А тому, коли Христос ототожнюється з потребуючим — Він передусім виносить вирок не про те, що ми зробили, чи чого не зробили комусь іншому, але вирок про стосунок, який людина має з Богом. Тому, що Бог хоче, щоб ми усі любили, але ми можемо любити лише тоді, коли усвідомимо, що ми є любленими. Каже апостол Іван: „Він перший нас полюбив“, апостол Павло складає визнання віри „Він мене полюбив і видав себе за мене“. Тут ідеться про стосунок, котрий має людина з Богом. Бо тільки у тому стосунку, її стосунок з іншим, потребуючим буде продовженням стосунку з Христом», — наголосив єпископ.
Віра допомагає побачити Христа у ближньому
Продовжуючи, владика Тарас зазначив, що побачити в ближньому присутність Бога людина може лише очима віри: «Тільки тоді, коли зможемо дивитися на іншого очима віри — зможемо побачити Бога. А без віри неможливо подобатися Богові, каже апостол Павло, і той, хто приходить до Бога мусить вірити, що Він є, і нагороджує того, хто Бога шукає. Тільки тоді, коли дивимося з вірою на інших, ми відкриваємо для себе потребу жити для інших. Бо саме поняття любові як і Бога є завжди дарувати себе».
Центральним у богопосвяченому житті є мистецтво любити
Далі, звертаючись до богопосвячених осіб, єпископ сказав: «Ці слова по-особливому стосуються вас — усіх, хто у своєму житті вибрав дорогу монашого послуху. Бо центральним у богопосвяченому житті є мистецтво любити, мистецтво дарувати себе, для того, щоб уміти відкрити для себе майбуття, котре Бог приготував після того останнього дня, бути натхненними вічним життям, яке Бог обіцяє тим, хто Його слухає і сповняє Його волю. Бо віра є запорукою того, чого сподіваємося. Просімо сьогодні у Бога для себе, щоб наша віра була такою, яка б сподобалася Богові», — сказав владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, завершуючи проповідь.
Після закінчення Літургії, єпископ подякував усім представникам монашества Стрийської єпархії, які взяли участь у з’їзді, а настоятель Кохавинського монастиря св. Герарда о. Володимир Борейко, ЧНІ висловив вдячність владиці Тарасу за візит, спільну молитву та глибокі слова духовного повчання.
Після обіду, єпископ звернувся до учасників з’їзду з духовною наукою, у якій на прикладі життя святого Йосифа Обручника, звернув увагу на те, що означає бути вірним Богові завжди, слухати та чути голос Божий і в усьому старитися виконувати Його волю.
За матеріалами Стрийської єпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
