СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСинод Єпископів УГКЦ затвердив ряд нових документів
Цьогорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, який вперше відбувався у новому форматі кількох онлайн-зустрічей від 30 березня до 29 вересня, затвердив ряд нових документів.
У зв’язку із карантинними обмеженнями, запровадженими урядами різних країн задля боротьби із поширенням пандемії Covid-19, цьогорічний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви відбувався в онлайн-форматі та складався із трьох загальних зустрічей та двох етапів регіональних. Серед регіональних зустрічей відбулися окремі обговорення із єпископами із Північної Америки — США і Канада, із єпископами із Південної Америки (Бразилія, Аргентина) та Австралії, із єпископами з Західної та Центральної Європи (Франція, Великобританія, Італія, Польща), а також із єпископами з України.
Синод Єпископів УГКЦ є законодавчим органом. Саме тому у результаті цьогорічних засідань було прийнято ряд документів.
Інструкція про перебування священнослужителів поза межами єпархії та чотири розділи майбутнього Кодексу канонів УГКЦ
Перш за все, Канонічний відділ УГКЦ представив на розгляд синодальним отцям Інструкцію про перебування священнослужителів поза межами єпархії. Натомість, Синодальна робоча група — чотири розділи майбутнього Кодексу канонів УГКЦ: «Монахи та інші ченці і члени інших спільнот богопосвяченого життя», «Судочинство», «Дочасне майно Церкви» та «Ієрархічна структура УГКЦ», які були прийняті у першому читанні. Владика Теодор Мартинюк, один із членів Робочої групи, з цього приводу зазначив: «Значний акцент ставиться на джерела. Адже хочеться, щоби голос наших попередників був почутий і дійшов до сьогодні. Ми намагалися також шукати джерела наших Чинів і Згромаджень з кінця XIX — початку XX ст., щоби їхнє надбання стало багатством для всіх. Методологія нашого підходу полягала у наступному: яким чином ми можемо відповісти на сучасні потреби і виклики, запити та труднощі наших Чинів і Згромаджень, за допомогою тих джерел, які не втрачають своєї актуальності, пристосувавши їх та враховуючи новий контекст та обставини. Це наше застосування принципу ad fontes, запропонованого ІІ Ватиканським собором». Очевидно, що деякі новітні виклики, за словами владики Теодора, потребували витворення нових канонів, яких не існувало дотепер.
Напрямні підготовки кандидатів до священства в УГКЦ
Відтак Патріарша комісія у справах духовенства на чолі із преосвященним владикою Богданом Данилом представила Напрямні підготовки кандидатів до священства в УГКЦ з урахуванням викликів та особливостей сучасної культури. Перша редакція цього документу відбулася у 2018 році, як зазначив у своєму коментарі для пресслужби Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ владика Богдан Данило. «Кожні десять років з причини різноманітних культурних змін Напрямні підготовки священників потребують оновлення. Саме тому нашою Комісією у справах духовенства було здійснено чергове оновлення цього документу. Цьогорічний документ включає найновіші напрацювання Католицької Церкви у справі формації кандидатів до священства та священнослужителів. Серед них: „Довідник для служіння і життя священників“, виданий Конгрегацією у справах духовенства в 2013 році, „Дар пресвітерського покликання“, виданий тією ж Конгрегацією у 2016 році та Апостольська конституція Папи Франциска „Veritatis Gaudium“ [„Радість правди“] від 2017 року. Проте, основою цього документу залишається духовно-літургійна традиція Київської Церкви та найновіші постанови Синодів Єпископів УГКЦ. Напрямні стосуються усіх чотирьох вимірів формації духовенства: загальнолюдського, духовного, інтелектуального та душпастирського. Маємо надію, що ці оновлені Напрямні підготовки кандидатів до священства в УГКЦ краще допоможуть нашим семінаріям у формації та вихованні майбутнього нашої Церкви та суспільства», — мовив преосвященний владика Богдан Данило.
Оновлена Концепція екуменічної позиції УГКЦ
У свою чергу, Голова Комісії УГКЦ для сприяння єдності між християнами отець Ігор Шабан представив на розгляд синодальним отцям оновлену Концепцію екуменічної позиції Української Греко-Католицької Церкви, яка відтак була застверджена. Причиною цього оновлення стало завершення дії Декрету, яким попередня концепція була проголошена на п’ять років та зміна еклезіальної ситуації в Україні. Отець д-р Ігор Шабан у коментарі пресслужбі Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ окреслив важливість цього документу: «Екуменічна концепція — це документ нашої Церкви, що описує мету, тобто єдність усіх християн в одній Святій Церкві, шлях, яким ми хочемо до цього йти, а також наше відношення до інших християн. Ми осучаснили тексти, які стосуються відносин Української Греко-Католицької Церкви з іншими християнськими Церквами та спільнотами». Розповідаючи про період приготування цього документу, отець Ігор зазначив: «Ми звернули особливу увагу на універсальний вимір діалогу. Зокрема було підкреслено вагомість конкретних документів Спільної міжнародної комісії з богословського діалогу між Римо-Католицькою Церквою та Православною Церквою. Беручи до уваги ці документи, які мають універсальний вимір, ми прагнемо їх аплікувати у нашу локальну реальність, позначену місцевими обставинами».
Окрім цього, триває робота щодо оновленого перекладу на українську мову Божественної Літургії святого Івана Золотоустого.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
