СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСинод Єпископів Католицької Церкви 2021–2024: що потрібно знати?
Від значення самого терміну «синод» до ключових слів цьогорічного Синоду Єпископів Католицької Церкви, від етапів нинішнього шляху до зв’язку з єпархіальним процесом створення деканальних зборів: міні-путівник по Асамблеї, яка розпочала свою роботу 4 жовтня 2023 року у м. Римі (Італія) під проводом Папи Франциска.
29 жовтня 2023 року завершилася перша сесія XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду Єпископів, яка від 4 до 29 жовтня 2023 р. відбувається у Ватикані. Ця Асамблея стала частиною Синоду Єпископів Католицької Церкви, який розпочався ще 9 жовтня 2021 року і отримав назву «Синодальний шлях». Однак, що це все означає та яке значення це має для Української Греко-Католицької Церкви? Розмірковуємо про це далі.
Що означає термін «синод»?
Грецьке слово «synodus» складається з двох слів, що означають «разом» і «шлях»: звідси — «ходити разом». У повсякденній мові воно використовується для позначення форми з’їзду чи зібрання. У церковній мові воно означає зібрання, яке може бути на єпархіальному, національному чи вселенському рівні і в якому беруть участь єпископи. Для Української Греко-Католицької Церкви Синод означає законодавче зібрання єпископів разом із Главою УГКЦ. У випадку Католицької Церкви цьогоріч Папа Франциск зробив виняток: окрім єпископів у цьому синоді можуть брати участь також священники, богопосвячені особи та миряни.
Як щодо терміну «синодальний шлях»?
«Синодальний шлях» у випадку нинішнього Синоду Католицької Церкви має на меті вказати на шлях, який скоріше є не подією, а набуває форми стилю.
«Cинодальний шлях» означає розпізнавання і пошук Божої волі не лише на особистому рівні, але й як християнська спільнота, відповідно до думки св. Івана Золотоустого: «Церква — це ім’я для синоду».
Що таке Синод Єпископів Католицької Церкви?
Це зібрання, на якому єпископи покликані консультувати Папу Римського, щоб допомогти йому в його служінні.
Під час роботи ІІ Ватиканського собору визріло бажання Отців Собору зберегти автентичний дух соборності. З цією метою папа Павло VI своїм motu proprio Apostolica sollicitudo від 15 вересня 1965 року заснував Синод Єпископів для всієї Церкви. У цьому документі Понтифік підкреслив, що «Синод Єпископів, для якого єпископи, вибрані з різних частин світу, приносять більш ефективну допомогу верховному пастиреві Церкви, сформований таким чином, що він є: центральною церковною установою; представником всього католицького єпископату; вічним за своєю природою; за своєю структурою, що виконує свої завдання тимчасово і епізодично». Перший Синод Єпископів, що відбувся в 1967 році, був присвячений темі «Збереження і зміцнення католицької віри, її цілісності, сили, розвитку, доктринальної та історичної послідовності». Синод Єпископів, як нагадує Папа Франциск в Апостольській конституції Episcopalis communio, є «однією з найцінніших спадщин Другого Ватиканського Собору». «Відтоді Синод, новий за своєю інституцією, але древній за своїм натхненням, — додає Папа, — ефективно співпрацює з Римським Архиєреєм».
Коли і як він скликається?
Він може бути скликаний на певну тему або за територіальною ознакою. У звичайній формі він скликається кожні три роки, у позачерговій — відповідно до потреб.
Про що конкретно говорить Синод Єпископів про синодальність?
Його тема — «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія». Скликаючи його, Папа Франциск запросив Церкву запитати себе про синодальність — стиль і спосіб буття, за допомогою якого Церква здійснює свою місію у світі.
Яка його основна мета?
«Зародити мрії, прикликати пророцтва та візії, дозволити розквітнути сподіванням, надихнути довіру, перев’язати рани, утворити стосунки, пробудити світанок надії, навчитись одне у одного та створити яскраве натхнення, яке просвітить думки, зігріє серця, дасть нашим рукам силу».
Які ключові слова?
Сопричастя: разом ми надихаємося, слухаючи Слово Боже, через живу традицію Церкви і вкорінені в sensus fidei, який ми поділяємо.
Участь: всі вірні є кваліфіковані та покликані служити один одному через дари, які кожен отримав від Святого Духа у Хрещенні.
Місія: метою цього синодального процесу є дати можливість Церкві краще свідчити Євангеліє.
З яких етапів складається цей Синод?
Синодальний шлях розпочався у Ватикані 9 жовтня 2021 року і триватиме на різних етапах у помісних Церквах, а завершиться знову в Римі в жовтні 2024 року.
Синод Єпископів проходить у безпрецедентний спосіб та на безпрецедентних етапах. Він відбувається не лише у Ватикані, але й у кожній конкретній Церкві п’яти континентів. Вперше в історії цієї інституції Синод проводиться децентралізовано. Відкриття Синоду в помісних Церквах сталося у неділю, 17 жовтня 2021 року. Синодальний процес відбувається за трирічним маршрутом, поділеним на три етапи, позначені слуханнями, розпізнаванням та консультаціями. Перший етап (жовтень 2021 — квітень 2022) стосується окремих єпархіальних Церков. Метою наступного етапу, континентального (вересень 2022 — березень 2023), є діалог щодо тексту першого Instrumentum laboris. Останньою фазою синодальної подорожі є фаза Вселенської Церкви (жовтень 2023 року). Віхою на цьому шляху є скликання 16-ї Звичайної Генеральної Асамблеї Синоду Єпископів у жовтні 2023 року, після чого розпочнеться фаза імплементації, знову ж таки за участю конкретних Церков.
Хто брав участь в Асамблеї у Римі?
Окрім єпископів з усього світу, обраних своїми Єпископськими Конференціями, на Асамблеї є також священники, диякони, богопосвячені особи, миряни та мирянки, призначені Святішим Отцем.
Українську Греко-Католицьку Церкву на Асамблеї представляють: Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Переклад з італійської мовиПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
