Священники Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ досліджували історію Галицької митрополії

18 листопада 2026

17 листопада в Марійському духовному центрі «Зарваниця» під час курсів постійної формації духовенства Тернопільсько-Зборівської архиєпархії відбулася лекція про історію Галицької митрополії XIV століття, її відносини з Римом і Константинополем та боротьбу за збереження власної церковної ієрархії. Про історичні й політичні обставини становлення митрополії розповів Володимир Мороз — історик, релігієзнавець, науковий співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету та викладач Тернопільської вищої духовної семінарії.

Священники Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ досліджували історію Галицької митрополії

Відносини Галицької митрополії з Римом і Константинополем

Під час лекції історик розглянув передумови створення Галицької митрополії та дипломатичну політику правителів Руського королівства. Зокрема, він зосередив увагу на діяльності короля Юрія, який підтримував контакти з Римським Апостольським престолом, водночас намагаючись зберегти церковні зв’язки з Константинополем. Про це повідомляє пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

За словами дослідника, така політика була спрямована на збереження власної церковної традиції та захист місцевої ієрархії від зовнішнього впливу.

«Є папа, є Константинополь і є король Юрій. Константинополь не хоче, щоб ми спілкувалися з папою. Ми не знаємо таких заборон, щоб Рим не хотів, аби ми з Константинополем спілкувалися. Тобто це не дзеркальна ситуація. Король Юрій після того, що робить Константинополь, взаємодіє з Римом, тримаючи візантійців у політичній напрузі, щоб не втратити Русь. Царгород діє на випередження і дарує нам митрополію, щоб згодом її забрати», — зазначив історик.


Окремо лектор звернув увагу на історичну географію Галицької митрополії. Він пояснив, що її територія не обмежувалася сучасним розумінням Галичини, а охоплювала також частини нинішнього Поділля та Буковини. Церковна юрисдикція митрополії поширювалася й на інші території Центрально-Східної Європи.

Боротьба за збереження церковної ієрархії

Однією з тем лекції стало питання канонічного статусу Галицької митрополії. Володимир Мороз висловив думку, що її діяльність була фактично обмежена внаслідок церковно-політичних рішень Константинополя, однак документа про її формальне канонічне скасування немає.

«Візантія не скасувала Галицьку митрополію канонічно, але заморозила фактично її, бо Петро керував двома митрополіями. Ми не маємо жодного документа про те, що нашу митрополію скасували, хоча росіяни про це люблять писати. Нікуди вона не зникала і нікуди вона не утворилася. Ми постійно боремося за відновлення її статусу. Ми зберігаємо свою ідентичність, яка поєднує Схід і Захід. Але це не означає, що ми беремо дві речі і поєднуємо. Воно в нас є», — наголосив дослідник.

Історик також порівняв церковну політику Руського королівства та північно-східних князівств, зокрема московського. За його оцінкою, правителі Руського королівства прагнули зберегти власну церковну ієрархію та підтримували відносини із християнським Заходом, тоді як Москва використовувала зв’язки з Константинополем для посилення свого впливу.


На думку лектора, рішення щодо церковного устрою залежали не лише від канонічних питань, а й від політичних і фінансових інтересів тогочасних держав.

«Ліквідацію нашої митрополії нам подавали як акт віри, направлення канонів. Казали: відновлення правильного стану, дотримання божественних священних канонів, „піклування про об’єднання Русі“. Насправді — ліквідація конкурента. Москві надано еклезіальну монополію. Церковне підпорядкування було куплене за гроші, затверджене в інтересах експансіонізму Москви», — підкреслив Володимир Мороз.

Історична тяглість Києво-Галицької церковної традиції

Підсумовуючи лекцію, дослідник наголосив на самобутності Києво-Галицької церковної традиції, яка історично розвивалася у взаємодії зі східним і західним християнством.

За його словами, відкритість до обох традицій була властива церковному життю Русі від початку, а не виникла внаслідок їхнього пізнішого поєднання.


Цю історичну спадкоємність Володимир Мороз пов’язав із сучасним титулом Глави Української Греко-Католицької Церкви — Верховного Архиєпископа Києво-Галицького. На думку історика, він відображає тяглість церковної традиції, яка зберігалася попри зміни політичних обставин і церковного устрою.

Докладніше з дослідженням можна ознайомитися у матеріалі автора в журналі «Патріархат» та статті «Перша Галицька митрополія (бл. 1303–1347) у контексті історії слов’янських церков візантійського обряду та політики Константинополя».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae