«Своєю покорою він досягнув висоти, своєю убогістю — багатства», — митрополит Володимир Війтишин про святого Миколая
«Про святого Миколая можна сказати словами апостола Павла: «Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює». Святий Миколай жив не для себе, а для людей і для Господа. Він завжди був з хворими і жебраками, з тими, хто плакав і побивався». Про це 6 грудня сказав архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин, відвідуючи 155-літню парафію Святого Миколая у Тисмениці.
Цього дня архиєрей прибув до святині, щоб розділити з парафіяльною громадою радість храмового свята та 155-літнього ювілею. Церква була побудована ще в 1866 році і на своєму віку бачила чимало радісних і сумних подій: діяльність парафіян, їх вірність і самовідданість, переслідування з боку радянського режиму і відродження в 90-ті роки двадцятого століття.
У 1869 році церква була відкрита для прихожан. Однак треба було ще чимало праці для остаточного доопрацювання зовнішнього вигляду церкви. Центральний купол був завершений лише в 1926 році. Незважаючи на всі старання радянської влади, миряни церкви і священнослужителі зберігали вірність аж до 1989 року. У цей знаменний для церкви рік вона знову повернулася в лоно Католицької Церкви. Під час служби архиєрей Івано-Франківської єпархії УКГЦ Софрон Дмитренко урочисто проголосив, що часи гонінь і утисків підходять до кінця.
З 1982 року духовним наставником церкви був отець Василь Гринишин, а сьогодні його справу продовжено Володимиром Гринишиним (син отця Василя). Він брав активну участь у громадській діяльності, залучаючи все більше парафіян. У часи його служіння розпочала свою діяльність недільна школа, де діти осягали основи духовності та греко-католицької віри.
Вітали владику Володимира діти, вірні та гості храму, представники влади та духовенство на чолі з парохом парафії о. Русланом Андрусяком. Про це повідомляє Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Освячення ікони покровителя парафії
Відтак у святилищі відбулося освячення ікон покровителя парафії — святого Миколая. Згодом розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія. У часі моління архиєпископу співслужили о. Руслан Андрусяк, протопресвітер Тисменицького протопресвітеріату о. Роман Микієвич, а також чисельно запрошені священнослужителі. Своїм співом богослужіння супроводжував хор «Воскресіння» архикатедрального і митрополичого собору Воскресіння Христового м. Івано-Франківськ.
Святий Миколай — живий
У своїй проповіді митрополит Володимир акцентував увагу на постаті святого Миколая, празник якого відзначала наша Церква: «Відтоді, як жив на землі й творив героїчні вчинки святий Миколай, минуло 17 століть. Незважаючи на час, що розділяє нас, він, як і раніше, для всіх живий. Миколай чудотворець чує всі прохання людські й даною йому від Бога благодаттю не тільки виконує їх, але й випереджає. Цей святий допомагає людям на суші й на морі, у в’язницях і лікарнях. Він допомагає кожній родині й кожній людині, яка просить його допомоги. Він допомагає нашій Церкві і суспільству».
Святий мав чисте серце
Проповідник зазначив, що Миколай чудотворець один із небагатьох святих, яких шанують і люблять християни різних обрядів і навіть люди невіруючі: «Це дуже показово. Кожен із нас хоча б раз у житті звертався за допомогою до святителя Миколая й отримував її. Про це свідчить велика кількість храмів на честь святого на теренах нашої землі. Саме ім’я Миколай — одне з найбільш поширених у нашому народі. Одним із перших храмів, побудованих рівноапостольною княгинею Ольгою у Києві, був Свято-Миколаївський храм. Його збудували над могилою князя Аскольда — першого нашого князя-християнина, якого у хрещенні звали Миколаєм».
«В особі архиєпископа Мирлікійського маємо заступника перед престолом Божим, помічника, лікаря, визволителя й розрадника. Про святого Миколая можна сказати словами апостола Павла: „Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює“. Святий Миколай жив не для себе, а для людей і для Господа. Він завжди був з хворими і жебраками, з тими, хто плакав і побивався. Життя цього добродія рясніє багатьма прикладами допомоги людям. Цей святий мав чисте серце, наповнене любов’ю до людей, і смиренний дух. Та в захисті Істини святитель Миколай був ревним воїном. Сама Істина явила нам святителя Миколая взірцем віри та лагідності. Своєю покорою він досягнув висоти, своєю убогістю — багатства», — мовив владика.
Завершення богослужінь
Відтак архиєпископ додав, що святий Миколай завжди був і є з нашим народом, він постійно присутній серед нас і допомагає нам у ділах милосердя й спасіння, а також закликав до ревної молитви, через заступництво чудотворця, за українських Захисників і Захисниць.
Опісля богослужіння митрополит Володимир вручив подячну грамоту отцю-пароху та всій парафіяльній спільноті за віддане служіння на Христовій ниві. Своєю чергою о. Руслан подякував архиєпископу Івано-Франківському за пастирську опіку та любляче серце, яке завжди приймає кожного. Крім того, священнослужитель висловив слова вдячності присутнім за щире молитовне єднання. Зі словами привітань до парафіяльної родини також звернулася голова міста Тисмениця Тетяна Градюк.
Насамкінець у храмі лунала молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний», а митрополит Володимир уділив присутнім архиєрейське благословення. Завершилося урочисте дійство Чином освячення хреста на церковному подвір’ї та благословенням вірних свяченою водою.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ