СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Світ обертається, а Хрест стоїть»: владика Богдан Дзюрах про дар Хреста Господнього
«І всюди там, де поставлено знак хреста, попри катаклізми і потрясіння, нещастя і лихо, яке спроваджує на себе і на інших людина, Боже життя здобуває перемогу, а хрест стає промовистим знаком цієї перемоги і запорукою остаточного воскресіння та поєднання з Богом людського роду». Владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійської обряду у Німеччині та країнах Скандинавії, продовжує духовні роздуми, присвячені Хресту Господньому.
Відколи Господній Хрест був встромлений у землю, відтоді Хрест належить до земної долі людини та усього людства. Це видно хоча б з тих мільйонів, якщо не мільярдів хрестів, які стоять у різних куточках земної кулі — на вершинах гір, на роздоріжжях, на краю полів, при храмах і приватних будинках віруючих, не кажучи вже про хрести, які християни ставлять на могилах своїх рідних по усьому світу. «Світ обертається, а Хрест стоїть», — каже відомий вислів, підкреслюючи, що, попри різні історичні і суспільно-політичні потрясіння, Хрест Господній стоїть на землі твердо як Божий орієнтир і знак надії для спрагненого спасіння людства.
Цей тісний і глибокий зв’язок Господнього Хреста з історичною долею людини і людства глибоко висвітлений на іконі Чесного і Животворящого Господнього Хреста. У підніжжі Розп’ятого Спасителя представлена гора Голгофа, що з єврейської мови перекладається як «череп-місце», правдоподібно з огляду на зовнішню подібність цієї вершини до людського черепа. Але думка іконописця іде ще дальше: бо ось в проломі гори на темному тлі зображений людський череп та кістки. Богословська думка деяких авторів приписує цей череп і кістки нашому прабатькові Адамові, твердячи, що Хрест Христовий був поставлений на місці поховання нашого праотця Адама, — першої людини, який через свій непослух Богові виключила себе із Божого життя.
Тепер Христос — другий Адам — через свій послух Богові Отцеві «аж до смерті і то смерті хресної» (Флп. 2, 8) виправляє цю фатальну помилку, цей злочин проти життя, який здійснив перший Адам, відкриваючи своїм Хрестом, неначе ключем, двері спасіння і життя для першого Адама та усіх його нащадків. Невипадково на іконі Воскресіння Христового Спаситель у небесному сяйві своєї слави представлений як Той, хто витягує своїми руками Адама і Єву з їхніх гробів.
Відколи наш Господь «добровільно вийшов на хрест» (кондак свята Воздвиження чесного і животворящого Господнього Хреста) і через свою спасенну смерть зійшов аж до аду, людина отримала від Бога відкритий шлях до неба, до спасіння, до життя. Тому в літургійних текстах навіть говориться не про висхід на Хрест, а про «вознесіння» Спасителя на Хрест, а Отці Церкви називають Хрест «драбиною до неба». І всюди там, де поставлено знак хреста, попри катаклізми і потрясіння, нещастя і лихо, яке спроваджує на себе і на інших людина, Боже життя здобуває перемогу, а хрест стає промовистим знаком цієї перемоги і запорукою остаточного воскресіння та поєднання з Богом людського роду. То ж молимося з вдячністю Розп’ятому на ньому Спасителеві нашому:
«Прийдіть, усі покоління народів, і пошануймо піснями хрест Господній: Радуйся, Хресте, впалого Адама досконале визволення! Тобою вірні хваляться, бо Твоєю силою перемагають безбожних людей! Тебе нині ми, християни, з побожністю цілуємо і на тобі прославляємо Розп’ятого Бога, промовляючи: Господи, на ньому Ти розп’явся, то ж помилуй нас, як благий і чоловіколюбець!»
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
