«Стосунки, любов — це Боже життя», — владика Борис Ґудзяк в ефірі з Сергієм Жаданом
«В нас не буде ідеального лідера, поки народ буде таким, який він є. Нам всім треба йти в пустелею, несучи свої вантажі. Робити свою роботу», — Президент Українського католицького університету владика Борис Ґудзяк у пряму ефірі з письменником Сергієм Жаданом говорили про Україну на зламі епох та пошук опори у світі постійних змін. Ми занотували кілька тез із розмови.
Про стосунки:
Рекомендую усім перед сном читати Святе Письмо. Нам треба розкріпачити Євангеліє, нам — «правильним» християнам — треба лишати місце на Христа.
Бог є демократичним. Він нам дозволяє більше, ніж наші батьки. Він не обмежує нашу свободу. Стосунки, любов — це Боже життя.
Про Церкву і служіння:
Як має Церква працювати, щоб бути ефективною? Сьогодні ефективність міряється рейтингами і цифрами, зокрема грошима. Але ж за такими мірками Ісус був невдахою! Це була мандрівна проповідь з певним числом учнів, які, коли дійшло до страстей, всі порозбігалися.
Нам, християнам, треба усвідомити, що це Божа Церква і нічого з Нею не станеться. Це є Божа справа, ми в Церкві повинні перестати боятися, а жити.
Найбільша небезпека для Церкви, коли вона намагається одержавлюватися. За цінності треба боротися, ми не маємо стояти осторонь. Треба втілюватися в процеси людського життя, але не шукати влади. Правдиве служіння — відпускати владу. Так як зробив Христос. Панувати і сидіти на троні — це не наше завдання.
При єпископській хіротонії я через кості відчув вторгнення Бога у моє життя.
Коли я переїхав до Франції, то спочатку було складно. Що я — східний католицький єпископ, вірні якого емігранти без документів, — можу зробити в цьому альфа місті, яке диктує порядок усьому світові? . І я сказав собі: «Борисе, живи, живи добре, старайся слухати Божого Слова, будь з людьми, не дивися на рейтинги і на те, що твоя французька недосконала, а живи і люби».
Те, що ми пережили в Парижі — це було маленьке втілення Божого царства. Ми до того покликані — не до кількості, а до нової якості.
Смирення, яке переживає Церква в Америці — Господь дарує нам нове життя.
Україна та Український католицький університет:
Під час Майдану я пережив щось неймовірне, надприроднє — коли людина у місті-мільйоннику дає ключі незнайомцеві, який не має, де ночувати. Це таїнство.
Україна має потенціал свідчити про важливі речі, але має себе зібрати. Корупція є всюди, але в нас її трохи забагато.
УКУ — це не МакДоналдс, який можна мультиплікувати. Це праця з людьми. Важливо, щоб УКУ залишався таким. Як президент, я над цим чуваю. Зараз це основний критерій для УКУ, який раптом став престижним, але треба пам’ятати, що траєкторія Христа була до низу. УКУ має бути на перетині — стреміти до великого, але простягати руку потребуючим. Бути польовим госпіталем, бути коморою Доброго Самарянина. Треба відкривати свободу пасхальності. Ти не можеш жити, якщо ти не вмираєш…
В нас не буде ідеального лідера, поки народ буде таким, який він є. Нам всім треба йти пустелею, несучи свої вантажі. Робити свою роботу.
До Сергія Жадана:
Хто я? Якийсь Борис Ґудзяк з Філадельфії, і у нього бере інтерв’ю сам Жадан! Я вчора перед сном читав ваші вірші. Ви маєте Богом дане слово, Ви маєте слухачів. Я вам вдячний, бо сьогодні у прямому ефірі я у пошуку разом з вами: а що є Божа воля сьогодні? До чого Христос кличе?
За матеріалами офіційної фейсбук-сторінки Українського католицького університетуПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ