СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Справжня свобода — це добровільний вибір добра, правди і любови», — владика Богдан Дзюрах
Що таке справжня свобода, до якої ми покликані як люди та християни? Відповідь на це запитання намагається дати владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, у черговому духовному роздумі із серії «Слово на дорогу».
«Ви бо, брати, покликані до свободи; аби тільки свобода ваша не стала приводом до тілесности; але любов’ю служіть один одному. Увесь бо закон міститься у цій одній заповіді: „Люби ближнього твого, як себе самого. Коли ж ви між собою гризетеся та їсте один одного, вважайте, щоб ви один одного не з’їли!“» (Гал. 5, 13–15).
Свобода — це наше людське і християнське покликання. Як люди ми відрізняємося від інших створених істот, бо не «запрограмовані» на слідування за певними об’єктивними законами, ані не детерміновані інстинктами нашої людської природи, але маємо свобідну волю, здатність вільно обирати власну поведінку і відповідати за наші вчинки.
Як християни ми покликані жити у свободі Божих дітей, тобто маємо здатність відкривати правду і добро у світлі Божого об’явлення і вільно обирати їх. У цьому полягає наша унікальність і винятковість.
Втім, часто свободу плутають зі сваволею, з можливістю жити, як заманеться, і робити те, що захочеться. Але такий підхід означає глибоке надужиття свободи та спотворення цього унікального Божого дару. Наслідком такого надужиття є злочини, від яких стигне кров у жилах, і які спотворюють в людині образ і подобу Божу, а часом деградують злочинця до рівня навіть нижчого від тварин.
Справжня свобода — це добровільний вибір добра, правди і любови, який на практичному рівні трансформується у готовність і бажання шукати добра іншого більше, ніж свого власного, служити ближньому, а не використовувати його для власних егоїстичних інтересів і потреб, що св. Павло передає красномовним висловом «гризтися і пожирати одні одних».
Любов є сповненням закону; любов є виразом найвищої свободи і за таку свободу слід боротися, таку свободу захищати і утверджувати у собі і навколо себе.
Як підсумок цих роздумів наведу слова св. п. Блаженнішого Любомира: «Свобода людини — це складова прикмета її природи, іншими словами, людина сотворена вільною, свобідною… Свобода — це можливість робити добро. Ми люди, і ми вільні. А це значить, що ми маємо право робити добро. Звичайно, ми можемо помилятися, але основний сенс свободи — людина не має права чинити зло».
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
