СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Справжня пасхальна віра та радість є даром та зустріччю, які здатні перемінити нашу свідомість та буття», — владика Тарас Сеньків
Проповідь преосвященного владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийського, у Світлий вівторок, 4 травня 2021 року, виголошена під час Архиєрейської Божественної Літургії в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.
Радість, яку приносить Великдень, є для нас якось так самозрозумілою, що часто не залишає у душі тривкого сліду. Шкода, якщо це лише поверхова емоційна радість зі згадки про щось. Адже воскресіння є центром нашої віри, і радість Великодня є тим, що впродовж віків об’єднує людей у спільноту Церкви, у якій Воскреслий є навіки присутній своєю спасительною чинністю. Тому маємо постійно відкриватися на благодатну дійсність цього Пасхального Таїнства.
Бог відповідає воскресінням
Великдень — це подія, яка спочатку була наповнена безвтішним словом, повним смутку та сум’яттям, але несподівано тріумфально спалахнула радісною новиною: Розп’ятий живий, Він воскрес.
Апостоли бачили, що Ісус був вірний Богові до самої смерті, але Небо, і в самий критичний момент його життя, мовчало. Коли на світанку, третього дня після розп’яття, мироносиці прийшли до гробу, то не знайшли тіла Ісуса, гріб був порожній. Та раптом з пустоти гробу їх остовпіння проникає звістка від Божого посланця: «Ви шукаєте Ісуса розп’ятого, його немає тут, він воскрес із мертвих, як і прорік».
На Голгофі Бог мовчав, бо на хресті його Втілене Слово звершувало таїнственне жертвоприношення «задля» та «в імені» всіх людей. Але тепер Бог промовив, відповів воскресінням.
Люди не могли видумати того, що сталося на Великдень. Дотіль це було нечуваним, і обґрунтувати його неможливо потугами людського розуму. Але теж жодне «природне» пояснення не може забрати сили і значення цієї події.
Іванка Демчук, Воскресіння Господнє
Воскресіння змінило все
Воскресіння змінило все. Воно стало Божою «революцією», яка радикально започаткувала нову взаємність Бога з людиною та світом. «Проєкт Ісуса» не зазнав невдачі, але досяг успіху. Спаситель об’явив, що Божа любов сильніш за людську ненависть. Своєю смертю він звільнив людину з неволі пекла та своїм воскресінням дарував їй життя, яке непідвладне смерті.
Тому справжня пасхальна віра та радість не просто слова та емоції. Вона є даром і зустріччю, яка здатна перемінити нашу свідомість та спосіб буття в цілому. Ми можемо з радістю йти дорогою життя назустріч своєму воскресінню, та з вірою у воскреслого Ісуса цілковито довіритися Богові.
Після воскресіння апостоли мусили заново вчитися бачити і пізнавати Христа, та пройти тривалу подорож, під час якої їм поступово відкривалися очі серця. Нова дійсність вимагала від них не зупинятися поглядом на трагедії Голгофи, але розпізнати Божу перспективу для людства, в якій буде присутня ікона і розп’ятого, і воскреслого Ісуса.
Любов Яцків, Зішестя в ад
Ісус живе і не залишає нас серед терпінь
Ці ікони не рівнозначні. Великдень викристалізував існуючі у світі протилежності. Перша ікона є конкретною: хрест став символом, на який світ проєктує трагедії власної ненависті, беззаконня, втрат, страждань, страху, смерті… Друга є відповіддю на наше мовчання перед невідворотним вироком смерті. Вона ґрунтується на глибокій вірі у остаточне воскресіння з мертвих, та об’являє свою міць у непохитній надії на вічне життя. І попри всі трагедії життя в тілі, у ділі нашого спасіння Господь завжди має вирішальне слово. Звичайно, у співвідношенні хрестів, радості та надії не має у світі видимого балансу. Але і тріумфальна перемога Воскреслого не відбулася публічно. Якщо кожен з нас старатиметься жити і любити так, як вчить Ісус, то скріплені благодаттю його воскресіння будемо нездоланні у протистоянні всякому злу, а сама смерть стане першим кроком назустріч вічним обіймам доброго Бога.
Таким є для нас Великдень. Вірою прославляти Ісуса, який йшов перед нами, щоб стати для нас дверима у вічність. Прославляти Того, чия любов загладила та скасувала кожну людську провину, і чиє життя виявилося міцнішим ніж страждання та смерть.
Ісус живе. Ані його ганебна смерть на хресті, ані незліченна кількість хрестів у історії світу, не можуть перешкодити досягти мети задуму Божого Провидіння з людством. Апостоли у зустрічі з Воскреслим пережили своє цілковите навернення. Змінюймо і ми своє мислення та вірмо слову Євангелія. Його серцем є звістка, що Христос воскрес. Тому довіряймо більше Богу, чекаймо більшого, ніж очевидне, та незмірно кращого, ніж те, що очікуємо! І наші сподівання нас не розчарують, бо їх запорукою є раз і навіки проголошена радісна звістка з небес: Христос воістину Воскрес! Амінь.
єпарх Стрийський
