«Справжній порятунок прийде від Бога», — владика Богдан Дзюрах у Мюнхені
30 липня 2023 року у катедральному храмі владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччина та Скандинавії, очолив Архиєрейську Божественну Літургію у співслужінні з владикою Андрієм Хім’яком, єпископом-помічником Київської архиєпархії УГКЦ, Секретарем Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви та з владикою Миколаєм Семенишином, єпископом-помічником Івано-Франківської архиєпархії.
«Ми — діти українського народу, який є спраглий справедливості. Сьогодні ми просимо у Бога милосердя, помочі і заступництва. І ми усвідомлюємо, що у тих важких обставинах воєнного лихоліття, яке наш народ досвідчує, справжній порятунок прийде від Бога», — розпочав свою проповідь апостольський екзарх владика Богдан Дзюрах, повідомляє пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
Чуда відбуваються тут і тепер
А відтак єпископ, беручи до уваги події повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, показав дію Бога у цей час, що в свою чергу для людини є чудом.
«Кожного дня ми хочемо добрих новин і розуміємо, що повна перемога буде чудом. Втім, чуда вже відбуваються. Чудом є існування нашої держави, нашого народу. Чудом є, що ми зберігаємо надію, що ми не тратимо віри в перемогу світла і добра над темрявою гріха, ненависті і агресії. Тут мусить Бог бути при справі, щоб його народ не впав у розпач і зневіру. Нас б’ють і переслідують, а ми стаємо ще міцніші. Нас хочуть заморозити, але ми зігріваємо одне одного теплом любові і солідарності. Нас хочуть позбавити домівок, а ми приймаємо у рідні оселі братів і сестер, які втратили все. Цілий світ бачить це чудо, захоплюється і дивується тому, де ті українці беруть силу. Де джерело їхньої надіі? А ми кажемо: „У нашій вірі в Бога“. То Бог довершує ті чуда, які ви бачите сьогодні і віримо, що Він довершить ще більше чудо — визволення і віднови нашої держави», — сказав архиєрей.
Чудо — це Божественна і людська дія
«Але чуда не відбуваються самі від себе. Чудо — це Божественна і людська дія, в якій завжди є дві особи: Бог і людина. У Старому і Новому Завітах ми бачимо, що чудо завжди відбувалося за тої співпраці людини і Бога. Людина мусіла зробити своє, щоб Бог втрутився в її історію і зробив Своє там де людина нічого не може зробити, там де людських сил бракує», — сказав проповідник.
Перша наука: допомога іншим
Потім владика Богдан через призму недільного Євангеліє (Мт.14, 14–22) вказав на три важливі науки, які сьогодні можемо досвідчити від Ісуса, який заохочує вірити в чудо і співпрацювати задля чуда.
Перша наука — це власний приклад Ісуса. «Господь бачить нужду народу і не відвертається, а змилосердився над ними. Треба мати відвагу подивитися болючій дійсності в очі. Ісус дивиться на свій страждаючий народ в ту мить, коли Він сам страждає. Бо чудо помноження хліба відбулося після того, як Він довідався про смерть Івана Хрестителя. Він хотів бути на самоті. І це природньо, що після поганої новини ми з ніким не хочемо говорити і нічого не хочемо чути. Але Ісус мусів змінити своє рішення, бо Він побачив людей, які страждають. Він забуває про свій біль і про свою журбу, бо звертає свою увагу на другу людину, починає їм допомагати», — мовив єпископ.
Далі апостольський екзарх пригадав, як зустрів на Марсовому полі у Львові молоду вдову, яку запитав про те, як вона собі дає раду з болем втрати чоловіка. «Я допомагаю іншим», — відповіла вона. «Ця вдова розпочала волонтерство, щоб продовжувати справу свого чоловіка. І таких випадків, коли люди відриваються від свого болю і журби, але звертають увагу на страждання іншої людини чи народу, починають служити — це велике чудо Божої любові. І приклад такої любові дає Ісус», — засвідчив проповідник.
Друга наука: Боже слово
«Друге, що дає нам Ісус як поміч задля чуда, — це Його Слово, яким Він до нас промовляє. Ісус спершу вислуховує апостолів, які дають Йому пораду розпустити народ — їхні слова не є натхнені Божим духом, а Господь скеровує до них і до нас Боже Слово, кажучи, щоб вони дали людям їжу. Дайте щось зі себе, тоді буде чудо. Чудо — це завжди співдія Бога і людини. апостоли приймають це слово і починають вірити в нього, міняють свою поведінку — відбувається навернення. Людина має запропонувати себе як слугу Божого, а не відвертатися. Тоді стається чудо», — запевнив архиєрей.
Третя наука: Віддавати все з довірою у Божі руки
Третьою наукою, за словами проповідника, є з довірою віддавати все в руки Божі. «Коли здається, що ситуація безвихідна і бракує ресурсів, тоді Бог дає свою могутню благодать, необхідну для чуда, і світ перемінюється на наших очах, але обов’язково з нашою співдією. Там, де людина не відвертає свого погляду від стражденного народу, там, де вона дає від себе те, що може, не залишаючись байдужою і пасивною, але поручаючи з повною довірою все Богові», — сказав владика Богдан.
На завершення своєї проповіді єпископ закликав присутніх у храмі поставити собі питання: «Що ми готові дати від себе для ближнього і для Господа Бога? Щоб подарувати ближньому надію і допомогти Богові зробити чудо в моєму житті, моєї родини і мого народу».
«Духовні валізки» для паломників Апостольського екзархату
А після Літургії владика Богдан благословив «духовні валізки» для паломників Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії, які наступного дня вирушають на Світовий день молоді до Лісабону.
«Бажаю, щоб наша молодь свідчила свою віру перед цілим світом», — сказав єпископ, закликаючи молодих українців бути свідками правди і благовісниками надії. «Дайте свідчення про страждання нашого народу і також його любові до Бога!» — закликав владика Богдан.
До слова, «духовна валізка» для паломника містить Святе Письмо, Катехизм для молоді, чотки і свічку.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ