СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСотні вірних зібралися на 94-ту щорічну прощу до Богородиці у Фокс-Чейcі
У неділю, 5 жовтня, понад 800 прочан прибули до монастиря cестер Чину Святого Василія Великого у Фокс-Чейсі, щоб узяти участь у 94-й щорічній прощі до Богородиці, яку архиєпископ Борис Ґудзяк оголосив ювілейною, тобто місцем, де вірні могли отримати особливий відпуст Ювілейного року. Темою цьогорічної прощі стали слова «Марія — Мати надії», що надихнули вірних на роздуми про віру, милосердя та надію.
Це щорічне паломництво до Богородиці («Pilgrimage to the Mother of God»), яке організовують сестри Чину Святого Василія Великого у їхньому Материнському домі в Fox Chase Manor, неподалік Філадельфії (штат Пенсильванія, США). Цей захід є духовним моментом єдності, з молитвою, сповіддю, Божественною Літургією, молебнем, Хресною Дорогою, спільним проведенням часу, братерством, часто й з дитячими та молодіжними програмами.
Цьогоріч Божественну Літургію очолив архиєпископ Борис Ґудзяк, а проповідь виголосив митрофорний протоієрей Петро Васло. Роздумуючи над Євангелієм свята Покрови Пресвятої Богородиці, отець Петро нагадав прочанам, що справжня надія народжується з постійної присутності Христа. Про це розповідає Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
«Євангеліє дарує нам надію — що б не відбувалося в нашому житті: чи ми зламані, залежні, переповнені емоціями, сповнені сумнівів або навіть занадто зайняті, щоб зупинитися, — Господь є поруч, не щоб нам докоряти, а щоб бути з нами», — сказав він. — «Він показує нам і каже: обери кращу частку. Я — воскресіння і життя; хто вірує в Мене, матиме життя вічне».
Він також підкреслив, що християнське життя вимагає постійної пильності та смирення: «Ми, християни, боремося впродовж життя з різними рисами нашої особистості. Завжди маємо бути насторожі. Можемо мати труднощі з емоціями, коли гнів захоплює. Можемо пліткувати чи говорити забагато, коли слід було б слухати. Можемо бути надто чутливими й ображатися на те, що інші кажуть або думають — і не лише про нас особисто».
Після обіду прочани зібралися на духовні доповіді у Центрі духовності сестер василіянок — одну англійською мовою виголосила Джина Крістіан, журналістка OSV News, а іншу українською — отець Володимир Радько, директор у справах покликань Філадельфійської архиєпархії. Протягом дня відбувалися спільні молитви — Вервиця, Хресна дорога, а пізніше — Молебень, Єлеопомазання та благословення автомобілів і автобусів.
Під час Молебню о. Руслан Боровий звернувся до теми людського сорому, гріха та милосердя Пресвятої Богородиці. У своїй проповіді він підкреслив, що Бог приймає людську вразливість, а Марія покриває її своїм покровом любові. Священник нагадав, що у Римській імперії засуджених на розп’яття залишали нагими, щоб посилити їхнє приниження. Приймаючи свого розіп’ятого Сина з хреста, Богородиця приймає кожного.
Отець Руслан пояснив, що нагота — це не лише фізичний стан, а й символ духовної вразливості: сорому від гріха, самотності у стражданнях, безнадії у випробуваннях, страху перед майбутнім чи невідомим. «Марія не засуджує нашу наготу. Вона її покриває своїм покровом, який є покровом милосердя. І це перший і найінтимніший акт надії — знати, що у своєму Сині Бог прийняв нашу вразливість, а Його Мати приймає наш сором», — наголосив священник.
«Коли ми сьогодні відчуваємо себе оголеними перед труднощами, перед гріхом, посоромленими від помилок, зневіреними від болю, розгубленими перед майбутнім, звернімося до неї, до Марії».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
