СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Сьогодні Господь стукає до дверей нашого дому і допомагає нам зрозуміти, ким ми є», — Блаженніший Святослав у неділю Закхея
Сьогодні Бог звертається до кожного з нас на ім’я. Дай Боже, щоб кожен із нас пережив отой момент «сьогодні» і зустрівся своїм поглядом з нашим Христом, який дивиться на нас, щоб нас віднайти. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у неділю Закхея.
Спасіння: Бог, який шукає за людиною
«У сьогоднішньому євангельському читанні ми бачимо Бога, який іде, щоб шукати загублену людину. Образ Бога, який шукає за людиною, що загубилася, відкриває нам зміст слова „спасіння“», — зазначив Предстоятель УГКЦ.
Проповідник пояснив, що в образі Закхея ми бачимо людину, яка загубилася. «Цікаво, що Закхей хотів побачити Ісуса, а Ісус прийшов, щоб знайти того, хто загубився. У такий спосіб їхні погляди зустрілися. Погляд Ісуса — це погляд Бога на людину, який дивиться не для того, щоб її покарати, чи засудити, чи скартати. Бог дивиться на людину, щоб її врятувати і спасти», — переконаний він.
Закхей — грішник і колаборант
За словами архиєрея, для юдеїв Закхей був безперспективним грішником, тим, хто пропав для народу, для релігійної і духовної спільноти Ізраїлю. «Закхей став колаборантом ворога, який прийшов, щоб знищити народ. Він не просто збирає для окупанта гроші і податки з народу, він загубився, бо своїми вчинками поставив собі в житті інші пріоритети. Чоловік хотів добре влаштуватися у тому світі і стані, у тому середовищі. Закхей будував собі кар’єру», — пояснив Блаженніший Святослав і зауважив, що часто людина губиться через свої невторопні вчинки і забуває, що у глибині своєї істоти носить якусь іншу тотожність. Вона має щось набагато цінніше від того, що може собі назбирати як податок.
Кость Маркович, Зустріч із Закхеєм
Сьогодні Господь стукає до дверей мого дому
На переконання Глави Церкви, з моменту, коли Ісус нагадує Закхеєві його ім’я, починається подорож чоловіка в глибину і нутро власної особи, власного серця. Пригадуючи Закхеєві його ім’я, Христос приходить до його життя і каже: «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама».
«Сьогодні момент кайрос — зустрічі поглядом, коли Бог віднаходить не когось абстрактного, а мене. Сьогодні Господь стукає до дверей мого дому. Входить саме до мого серця, дому і допомагає мені зрозуміти, ким я є. Хто я такий? Це питання, на яке люди сьогодні не вміють відповісти. „Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама“», — зауважив архиєрей.
Спасти те, що загинуло
Дія такого Бога, каже Отець і Глава УГКЦ, який шукає загублену людину і повертає її назад до гідності і до причастя вічного життя, викликає нерозуміння в усіх інших людей. Для них Христос стає співучасником злочинів Закхея. «Проте в той момент, коли Бог торкає за живе Закхея, то робить із ним якусь дивну річ. Чоловік починає змінюватися на очах і каже: „Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я чим кого покривдив, верну вчетверо“», — сказав проповідник і додав: — Закхей починає розуміти, що все, що він надбав, бувши загубленим, не має ніякої вартості. Він все роздає і повертає новим власникам. Це означає, що він усе своє життя віддаватиме борги. Він це робить із радістю, бо віддає щось, що є менш вартісним від того, що він знайшов. Закхей знайшов Бога, який прийшов до нього. Знайшов самого себе і своє ім’я, походження, свій спадок благодаті Авраама. Він знайшов вічне життя. Саме в цьому полягає значення слів „спасти те, що загинуло“, — це дати надію на життя вічне.
Покаяння — це віднайдення самого себе
«Христос сьогодні приходить у наші міста, села, у наші спільноти, храми, обителі. Так важливо людям сучасного світу відчути, що нас хтось шукає. Це важливо не для того, щоб покарати нас за злочини, а щоб відчути себе в пошуку спасенного погляду і дії Бога», — переконаний він.
За словами Блаженнішого Святослава, сьогоднішній уривок Євангелія нам показує, що покаяння — це не покарання. Покаяння — це віднайдення самого себе, власного багатства. Це віднайдення правди про себе, віднайдення того Бога, який за мною шукає і є Джерелом мого життя і спасіння.
«Нехай Господь допоможе нам пережити зустріч і переміну, яка поставить у нашому житті все на свої місця, щоб кожен із нас міг злізти зі своєї смоковниці, скинути тягар усього того, що нас зв’язує і є причиною нашого загублення. Нехай милосердний Господь допоможе нам добре підготуватися до часу Великого посту», — побажав Глава Церкви.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
