СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСьогодні 152-га річниця з дня народження блаженної Йосафати Гордашевської
Сьогодні минає 152-га річниця з дня народження блаженної Йосафати Гордашевської — співзасновниці та першої настоятельки Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії.
Молитва блаженної Йосафати Гордашевської
«Мій Боже, позволь, щоби всі мої думки завжди були звернені на цей возлюблений предмет, не дозволь, щоби коли яка марнота цього світу могла мене від того відтягнути. О, прийде колись день, в якому не буде ворогів, щоб сміли зблизитись до мене і не буде спокус. О, прийде день, в якому не зможу грішити. О, що ж за прекрасний цей день, не ображати більше Бога і не можна про Нього забути, і не можна ніколи перестати Його любити!»
Порада матері Йосафати для тебе нащодень
«Часто взивай до Бога гарячими почуттями серця, подивляй красу Божу, призивай Його по тисячу разів на день, часто віддавайся Його милосердю, часто проси о своє спасіння, віддавай свою душу Богові, а очима душі вдивляйся в Його доброту. Часто возноси руки до Бога, як дитина до батька, щоб її провадив».
Сестра Йосафата про безперервну молитву
«Всі сестри нехай часто просять Бога о духа молитви, молитву люблять і стараються свої вправи духовні якнайліпше робити. Нехай моляться в ім’я Ісусове, сокрушеним серцем, з ушануванням, покорою, великим довір’ям, зосередженням духа, віддаляючи скоро розсіяння, як також з серцем гарячим й безустанно: браком потіхи духовної ніколи не зражаються. Такою молитвою поконають сестри всі трудності, наберуть чеснот, дійдуть до досконалості, витривають у ласці Божій і в Згромадженні аж до смерті, й осягнуть вічне спасіння».
Молитва матері Йосафати до Пресвятої Богородиці
«Пречиста Діво, навчи мене любити Бога. Я вибрала собі Тебе за Матір. Прости мені, як я в чім була негідна Твоєї любові. Проси о правдиву набожність до Пренепорочної Діви Марії. Віддайся опіці Пречистої Діви».
Про принципи християнського виховання, які стали основою виховної системи сестер служебниць:
«Треба було починати від кореня, а саме від доброго виховання молоді. Треба було, щоб вже з маленька дитина вчилася пізнавати і любити Бога, добре молитися, любити ближнього, добре мислити, добро чинити і боятися гріха».
Зі спогадів с. Якови Федорняк, СНДМ:
«Сестра Йоcафата любила всіх сеcтер, особливо молодших. Їм робила несподіванки, маленькі подарки. Всі уряди, які були на неї положені, виконувала спритно і скромно. Любила лад і порядок в домі, а тим більше в церкві. Сестер, які були призначені до ведення захоронки, напоминала, щоб до дітей йшли приготовані, щоб гарно вчили дітей молитися, щоб читати дітям відповідно до їх віку катехизм, біблійну історію. Також щоб вчили дівчат церковного співу та пісень. Щоб в неділі і свята читали жінкам побожні книжки, щоб де тільки можна було, апостолували. Щоб услугували і відвідували хворих, а коли б зайшла б потреба, особливо бідним і опущеним-хворим, щоб їм служили і часто відвідували. Щоб убогим по можності давали милостиню».
З Пом’яника сестер служебниць:
«Сестра Йосафата була першою настоятелькою в нашім Згромадженні. Перебула перші і найтяжчі початки молоденької Христової дружини. Де були найбільші татрудніречівЗгромадженні до полагодження, то все з охотою йшла сестра Йосафата. Справуючи уряд настоятельки, відзначалася дбайливістю, любов’ю до всіх, але й справедливістю. Від сестер вимагала порядку, доброго поведення, послуху, карности законної, але й сама в тім давала сестрам гарний примір. Упоминаючи сестер, була однакова для всіх, не терпіла підхлібства (підлабузництва — ред.). Рядила в Згромадженні мудро й розсудно… не знали сестри, кого мали між собою».
Зі спогадів с. Йосифи Делькевич, СНДМ:
«Недуга тягнулася. Сестра Йосафата перенеслася зі Львова до Кристинополя, щоби готовитися до зустрічі віч-на-віч зі своїм Обручником-Христом. Довго туберкульоза кости видала с. Йосафаті двобій. Сестра Йосафата з усмішкою на лиці зустріла це терпіння. Недуга чим раз більше нищила організм, кинула її на смертельне ложе, але не вгнула її сильної волі й гарячого духа. Вона була все весела й повна жертви».
Папа Іван Павло ІІ під час беатифікації (27 червня 2001 р.) про с. Йосафату:
«Вона, посвячуючись дітям, хворим, убогим, неписьменним та знедоленим у часто важких і не позбавлених страждань ситуаціях у надзвичайний спосіб зуміла втілити Євангеліє у своє щоденне життя».
Молитва-подяка за отримані ласки до блаженної с. Йосафати:
«Блаженна мати Йосафато,
ти сила для нашої родини і велика заступниця перед Богом за нас. Дякуємо за молитви, які заносиш до Пресвятої Тройці, випрошуючи благодаті, про які ми просимо. Дякуємо за захист від різних небезпек і зла цього світу, з якими стикається наша родина. Ти могутня заступниця нашої сім’ї. Наші серця переповнюють почуття вдячності, бо бачимо великий поступ нашої донечки Прісцилли завдяки твоїм молитвам і божественній дії».
С. Патрикія (Лейсі), провінційна настоятелька сестер служебниць у Канаді, про почитання ікони блаженної Йосафати:
«Присутність ікони с. Йосафати є нагодою просити, щоб блаженна заохотила, надихнула, скріпила нас усіх на нашу подальшу мандрівку з нею».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
