«Служити там, де є найбільша потреба»: 10 цікавих фактів про Йосафату Гордашевську

20 листопада 2020

Сьогодні, 20 листопада, минає 151-а річниця від Дня народження блаженної Йосафати Гордашевської. У зв’язку з цим, пропонуємо Вашій увазі 10 цікавих фактів про засновницю Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

«Служити там, де є найбільша потреба»: 10 цікавих фактів про Йосафату Гордашевську

«Виховувати серце народу і служити там, де є найбільша потреба». Сестра Йосафата доклала значних зусиль, аби нове Згромадження вповні реалізувало свою харизму: «Виховувати серце народу і служити там, де є найбільша потреба».
Працювала на фабриці скла. Вміло поєднювала роботу на виробництві, домашні обв’язки, і молитву.
Михайлина стала першою сестрою нового Згромадження. Сестра вступає до Згромадження, яке ще немає ні запевненої майбутності, ні забезпечення. Однак свідома важкого завдання, до якого зобовязується у своєму молодому, недосвідченному житті, впевнна у Божій помочі, йде на зустріч всяким сумнівам і труднощам. Вона ж — раба Господня, слугиня Марії. (Зі спогадів сестри Христофори Качковської, СНДМ.
У свято Успення урочисто зароджується Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії. Про будинок для сестер подбав отець Кирило Салецький. Це радше була деревяна хатинка, вкрита соломою, із земляною долівкою. Меблі були найпростішими.
Перші облечини склало 9 кандидаток. Через три місяці після відкриття монастиря, на празник Собору арх. Михаїла, у жужельському парафіяльному храмі відбувалися облечини 9 кандидаток.
Габіти для нових кандидаток сестра Йосафата шила сама. Бажаю, задля любови Ісуса Христа й Матері Його, бути прилучена до Зібрання служебниць Пречистої Діви Марії Непорочно Зачатої, щоб у ньому вправлятися у службі Богові через убожество, чистоту й послух, згідно з духом і уставами цього Зібрання.
У неділю і свята сестра Йосафата збирала молодь села. На зустрічах навчала їх церковного співу, розповідала повчальні історії, вливаючи в серця дівчат та юнаків любов до Бога і Пресвятої Богородиці. У травні й червні діти та молодь збиралися у храмі і співали молебень.
Сестри самостійно шили церковні ризи. Сестра Йосафата навчила сестер шити церковні ризи, оздоблювати їх гаптом, доглядати за ними, і звісно ж, стежити за чистотою і порядком у храмі.
Чуйності та зичливості сестри дуже потребував народ. Одного разу, перебуваючи у Кристинополі, довідалася, що в стайні лежить старенька хвора жебрачка. Cестра принесла її до монастиря, а оскільки вільного ліжка не було, поклала на своє. Опікувалася бабцею вдень і вночі. А перед смертю бабця висповідалася і причастилася Святих Таїнств.
Сестра Йосафата передбачила день свого відходу. Якось вона спитала: «Скільки днів ще до Благовіщення?» «Три тижні», — відповіли сестри. — «То я ще маю три тижні терпіти»… У ніч празника Благовіщення — 7 квітня 1919 року, у Кристинополі, на сорок дев’ятому році життя, із яких двадцять сім — чернечого, сестра Йосафата Гордашевська померла. ЇЇ останніми словамибули: «Ісусе, Маріє, Йосифе…