#СловоЖиття від єпископа Богдана Дзюраха: Про свято Співстраждання Пресвятої Богородиці
Роздумуючи над євангельською сценою біля підніжжя Христового хреста (Йо. 19, 25–27), владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, звертає увагу на особливий дар, який Ісус залишив Своїй Церкві в годину Свого спасенного страждання, — материнську присутність Пресвятої Богородиці. Владика наголошує, що в моменти болю, самотності та випробувань людина не залишається покинутою, адже поруч завжди є Божа Матір, яка співстраждає, підтримує та провадить своїх дітей дорогою віри.

«А при хресті Ісусовім стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, — а його ж любив Він, — мовить до матері: „Жінко, ось син Твій.“ А тоді й до учня мовить: „Ось матір твоя.“ І від тієї хвилі учень узяв її до себе» (Йо. 19, 25–27).
Коротке Євангеліє, а таке важливе для нашого життя. Справді, так важливо нам знати, що в моментах болю, страждання і випробувань ми не покинуті, ми не самотні, бо поруч із нами є хтось, хто нас розуміє, хто нам співчуває, чия присутність допомагає нам довершити нашу життєву місію до самого кінця.
Ми, українці, особливо останніми роками навчилися зауважувати і цінувати співчутливу та вірну присутність наших друзів поруч із нами, під хрестом нашої національної долі.
Така співчутлива і вірна присутність іншої людини поруч із нами є знаком присутності самого Бога.
Можливо, саме в той час, коли Ісус кликав до неба словами Псальмоспівця: «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?» — Він скерував свій погляд вниз, під хрест, і побачив Свою Матір. Вона стояла при хресті й допомагала Своєму Синові та Господеві вистояти до кінця у вірності тій місії, яку доручив Йому Отець Небесний, вистояти в любові, яка мала виявитися сильнішою за смерть і принести спасіння, мир та примирення з Богом власному народові й усьому людству.
Ісус, знаючи, які випробування чекають на апостолів і на Його Церкву, у момент Свого спасенного страждання передає Ту, Котра співстраждала з Ним, як Співчутливу, вірну і Милосердну Матір Своєму улюбленому учневі, а в його особі — усім Своїм улюбленим синам і дочкам. Він і сьогодні звертається до нас: «Сину, дочко, ось — Мати Твоя!»
На взір Йоана Богослова візьмімо Богородицю до нашого життя, а в моменти криз, випробувань, самотності й страждання пригадаймо собі про Неї, бо Вона напевно є дуже близько, поруч, щоб підтримати нас, допомогти нам і провести крізь годину темряви до світла воскресіння та нового життя.
Пресвята Богородице, Мати милосердної та співчутливої Любові, будь поруч із нами в часи випробувань, болю і смутку як Співстраждальна Мати. Проведи нас Твоїми молитвами та силою Твоєї віри крізь усі темряви життя до повноти життя в Бозі. Пресвята Богородице, спаси нас!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





