«Шукати на молитві Бога, а не власних пережиттів чи емоцій». Відеоблог № 86 владики Венедикта Алексійчука

27 листопада 2020

У черговому випуску «Школи молитви» преосвященний владика Венедикт Алексійчук, єпарх Чиказький, більш детально розглядати наше прагнення пережиттів та почуттів під час молитви. За словами єпископа, інколи саме вони стають на перешкоді чистій молитві.

«Шукати на молитві Бога, а не власних пережиттів чи емоцій». Відеоблог № 86 владики Венедикта Алексійчука

Усі люди мають труднощі із молитвою. Одним із елементів цих труднощів є наші стереотипи про Бога. У свій час ми уклали певні стереотипи про Бога: про те, ким Він є для нас, колись щось почули чи прочитали, а навіть досвідчили чи пережили. Однак, це лише стереотипи.

Почуття і пережиття як «ідол»

У молитві Господь завжди відкривається для нас по-новому, в унікальний спосіб. Тому ми не можемо постійно лише шукати тих пережиттів, почуттів чи якогось ефекту, який ми отримали вчора на молитві чи передвчора. У такому випадку на молитві ми шукатимемо своїх пережиттів, але не будемо шукати Бога. Таким чином, ті чи інші пережиття у молитві не можуть стати для нас якимось «ідолом». Ми повинні завжди у чистоті шукати Бога.

Історія про жінку та коштовне намисто

Пригадується тут мені одна розповідь про чоловіка і жінку. Їхня сім’я була дуже бідною. Однак, вони надзвичайно сильно любили один одного. Одного разу чоловік хотів принести для дружини щось добре, зробити певний подарунок, щоб чимось її ощасливити. Тому він направився на ринок, купив для неї гарне і коштовне намисто і подарував його. Коли він здійснював цей дарунок у себе вдома, то побачив як очі жінки сильно загорілися і якою щасливою вона була. Він намагався поговорити з нею у цей час, але вона звернула усю свою увагу на це намисто, розглядаючи його з усіх сторін. Таким чином, чоловік нічого не міг вдіяти і відійшов у сторону. Ця жінка продовжувала розглядати намисто, однак у певний момент вона усвідомила, що діється щось не те. Відтак вона зрозуміла, що забула про чоловіка, який подарував їй це намисто, і зосередилася лише на дарункові. Тому вона взяла і розірвала це намисто, викинувши його геть.

Достатньо лише Бога

Таким чином, і в наших стосунках з Богом ми повинні завжди розуміти, що не можемо лише чіплятися, хвататися чи триматися за те, що нам Бог дає, але маємо завжди шукати Господа Бога. А все, що потрібно для наших пережиттів, почуттів, для емоцій чи інтелекту, Бог нам додасть. Нехай нам у тому помагає Господь Бог!