«Щоб почути близькість Господа, слід цього бажати та іти за Ним», — митрополит Євген Попович у Квітну неділю

25 квітня 2021

У Квітну неділю, 25 квітня 2021 року, високопреосвященний владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський, закликав вірних до роздумів над близькістю Бога до кожного із нас, яка особливо проявляється у моменти страждань і непевності.

«Щоб почути близькість Господа, слід цього бажати та іти за Ним», — митрополит Євген Попович у Квітну неділю

«Осанна благословен, хто йде в ім’я Господнє!»

Дорогі у Христі браття і сестри, присутні в нашому соборі
та всі, хто духовно єднається з нами у молитві
за посередництвом польського телебачення

Слава Ісусу Христу!

Протягом літургійного року ми бачили Ісуса, Який проповідував прихід Божого Царства. Його науку супроводили численні знаки: кормив хлібом тисячі людей, оздоровлював хворих на різні недуги, прощав провини, виганяв нечистих духів, привертав до життя, а вчора — в Лазареву Суботу — ми були свідками воскресіння Лазаря.

Старозавітні прообрази в’їзду в Єрусалим

Навчаючи, Ісус мандрує дорогами Галилеї, Зайордання, Юдеї та Самарії, щоб вкінці увійти в Єрусалим — місто, яке колись бачило славу царя Давида, який вносив у Єрусалимську святиню Ковчег завіту та якого народ вітав окликом: «Осанна, благословен, хто йде в ім’я Господнє!»

Сьогодні тим самим окликом мешканці Єрусалиму, тримаючи в руках пальмове гілля — знак перемоги та миру, яке повертало думки до оливної гілки, яку після потопу приніс в Ноєвий ковчег голуб, вітають Ісуса переконані, що він є Месією, котрий визволить Ізраїля з нової неволі.

Вхід Ісуса в Єрусалим має місце напередодні юдейської Пасхи — свята, яке із року в рік євреї відзначали на пам’ять визволення з єгипетської неволі. Актом, який довершував святкування єврейської Пасхи, було принесення в жертві ягняти.

Всі, котрі сьогодні зустрічають та вітають Ісуса як Царя та Месію, через кілька днів поміняють оклик «Осанна!» на «Розіпни Його!», несвідомі, що Його розп’яття на хресті буде жертвою Новозавітнього Агнця, яку він сам принесе за нас, для знищення наших гріхів. Він своєю смертю на хресті знищить силу смерті, яка тримає нас в неволі гріха.

Відновлення Союзу любові із нашим Богом

Сьогодні Церква запрошує нас до нового переживання цієї містерії Бога, який запрошує нас до відновлення союзу любові з Ним та між нами.

На третьому антифоні сьогоднішнього свята ми молимося словами зачерпнутими з 117 псалма:

«Сповідуйтеся Господеві, бо він благий, бо на віки милість Його,
Нехай же скаже дім Ізраїлів, бо Він благий, бо на віки милість Його,
Нехай же скаже дім Аронів, бо Він благий, бо на віки милість Його,
Нехай же скажуть усі, що бояться Господа, бо Він благий, бо на віки милість Його».

Остатній стих ІІІ антифону відноситься до всіх нас: «Скажіть всі» — тобто ти і я — та ціла вселенна, що Він наш Цар, що Він наш визволитель, що Він переможець смерті, бо Він єдиний іде в ім’я Господнє, бо в Ньому Господь явився нам.

Наталія Русецька, В'їзд Ісуса Христа в Єрусалим

Господь близько

Тому-то в цьому часі очікування на нашу Пасху, тримаючи в руках пальмове віття — знак нашої перемоги, візьмім собі також до серця слова апостола Павла із сьогоднішнього читання, який говорить до нас: «Браття, радуйтеся завжди в Господі і ще раз кажу: радуйтеся. Лагідність ваша нехай буде знана всім людям. Господь близько» (Фил. 4, 4).

Ці слова апостола Павла, над якими наша Церква роздумує в Квітну Неділю, мають глибокий зміст. Господь Бог — творець Вселенної та податель мого життя, є з нами, тому християнин має жити у духовній радості, навіть якщо йому треба буде перейти в усамітненню через долину смерті.

«Господь близько», — вчить апостол Павло, щоб усвідомити нам, що Господь Бог ніколи не покидає людини, що Він все був і є з нами: чи тоді, коли співаємо Йому Осанна, чи тоді, коли кличемо у гіркоті свого серця: «Розіпни Його»!

Близькість Бога у стражданнях

Цю близькість Господа Бога в нашому житті будемо по-особливому переживати в цьому тижні, який Церква наша називає Великим або Страсним.

Але щоб почути близькість Господа, слід цього бажати та іти за Ним, так як колись йшли за Ісусом мешканці Святої Землі. Тому Церква наша запрошує нас всіх, в цьому особливому тижні літургійного року, до своїх храмів, щоб разом пережити, у посиленому пості та молитві, близькість Ісуса Христа, Його страсті ради нас у Великий четвер, Його смерть і розп’яття на хресті у Велику п’ятницю, Його похорон і адорацію Божого Гробу у Велику Суботу.

Навіть у тих умовах, в яких прийшлося нам жити — при всякого роду обмеженнях, — хай кожний з Вас знайде час і спосіб, щоб доторкнутися ран розп’ятого Ісуса, та в тишині свого серця хай роздумує біля святої плащаниці над своїм життям, яке колись також буде мусіло перейти цю саму дорогу, включно з гробом, в який покладуть моє мертве тіло, та з якого виведе мене мій Господь, так як випровадив з глибин аду наших прабатьків Адама й Єву. Амінь.

† Євген Попович,
архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський