«Руками Своїх служителів Господь зцілюватиме рани війни», — владика Теодор Мартинюк уділив дияконські та ієрейські свячення у соборі Святої Софії
У неділю, 27 жовтня, під час Божественної Літургії в патріаршому осідку УГКЦ в Римі, у прокатедральному соборі Святої Софії відбулися дияконські та ієрейські свячення для семінаристів Тернопільсько-Зборівської архієпархії та Чернівецької єпархії.
Чин рукоположення здійснив владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, у співслужінні владики Бориса Ґудзяка, архиєпископа і митрополита Філадельфійського, о. Луїса Касіяна, ректора Папської колегії Святого Йосафата, отця-диякона Даниїла Ґаладзи та численно зібраного духовенства. Про це повідомляє пресслужба Релігійного товариства «Свята Софія».
Під час проповіді владика Теодор закликав до глибшого розуміння душпастирського служіння, у якому священники є посередниками Божого слова та зцілення. «Нині Христос наділяє своїм Христовим священством наших синів українського народу. Господь не буде посилати Володимира, Олега, Тараса і Ярослава в середовище, де будуть оплески, чи їх будуть лише хвалити, радше навпаки. Зустрінуть вони дуже непрості ситуації, виклики, складні запитання — так, як Ісус Христос. Боже слово, яке виходить назустріч агресії, її обеззброює. Боже слово має таку лікувальну силу, що причини болю, нещастя і біди усуваються. Ісус дуже лікує в корені і повертає людині гідність. І в цьому надзвичайно складному часі Господь дарує нам цей дар — нових служителів за молитвами наших великих подвижників віри», — зауважив єпископ.
Також проповідник звернувся до майбутніх священників і дияконів, застановляючись над їх покликанням, як над відповіддю на важкі виклики й духовні потреби народу. «Бог посилає своїх служителів, щоб лікувати найскладніші рани, яких завдає війна. Вся наша Церква в цілому світі у душпастирському розумінні живе єдиною думкою — лікування ран війни. І нині отримуємо чергову партію Христових лікарів. Просимо Господа, щоб усіх, хто бере участь у цих свяченнях, Він надлив Своїм благословенням, миром і силою, яка нам дуже потрібна. Боже лікування — цілковите раз і назавжди. Такої Божої сили ми потребуємо. Такої сили ми вимолюємо для наших військових, волонтерів, капеланів. Нас всіх нині пригортає Господь, підносить до гідності синів і дочок Своїх. Він сам руками наших служителів буде загоювати рани несправедливої війни», — наголосив єпископ.
У часі Літургії після Херувимської пісні, за Чином поставлення ієреїв та дияконів, владика Теодор рукоположив у пресвітерський сан дияконів Володимира Ціжа та Олега Драпінського, а у дияконський сан — піддияконів Тараса Крису та Ярослава Якимця. Відтак нововисвячені ієреї були облачені у священничі ризи, отримали служебники та чаші, після чого стали до престолу і співслужили Божественну Літургію разом з усіма душпастирями.
По завершенні богослужіння митрополит Борис Ґудзяк висловив настанови та слова підтримки нововисвяченим священникам і дияконам, акцентуючи на ролі єпископів у їхньому духовному становленні: «Ми огортаємо митрополита Василія Семенюка нашою любовʼю. Він є великим прикладом того, як спілкуватися зі своїми семінаристами у Римі. Ви будете протягом цілого свого життя оцінювати те, що хтось про вас думав та переживав. Для єпископа немає більшої радості, ніж відданий душпастир, який ставить Господа і людей на перше місце. Тож, прошу вас молитися за нових священників, щоб вони були святими».
Також митрополит Борис наголосив, що плідність їхньої священничої місії значною мірою залежатиме від дружин, водночас дякуючи присутнім добродійкам за їхню згоду на це служіння: «Ви не завжди будете напереді, але знайте, що Господь і Богородиця вас дуже люблять і будуть вас супроводжувати. Бути священником нелегко, але дружиною душпастиря може бути ще складніше. Хай святочний момент, який відбувається в історичному місці, де Патріарх Йосиф вимолював і вимріював не лише свободу нашої Церкви, але й богословську думку і тяглість нашої тисячолітньої історії, де ми молимося в часі великої війни, і в цю мить хтось віддає за нас свої життя, ви будете свідомі того, що ви не самі», — мовив на завершення владика Борис Ґудзяк.
Своєю чергою отець Володимир Ціж від імені нововисвячених священнослужителів подякував преосвященному владиці-святителю, єпископам, усім душпастирям, рідним та громаді Святої Софії, зокрема за спільну молитву в соборі Святої Софії — перлині київського християнства на римських пагорбах.
Опісля, о. Марко-Ярослав Семеген, президент Релігійного товариства «Свята Софія», від усієї спільноти висловив подяку владикам та вітання нововисвяченим служителям, бажаючи бути добрими управителями у Божому винограднику та завжди перебувати під опікою Софії Божої Премудрості на їх пастирському шляху.
На завершення, після «Многоліття» за доброю традицією новоієреї уділяли своє перше благословення усім присутнім, даруючи пам’ятний образок на згадку про важливу подію.
Фото: Юрій ГанчукПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ