«Розвиток нашої молоді — це наше майбутнє», — митрополит Борис до випускників 2019 року

СЛОВО

архиєпископа і митрополита Філадельфійського та
Президента Українського католицького університету Бориса Ґудзяка
до випускників університету 2019 року

(Читання для контексту Матея 9,14–17)

Сьогодні ми дивимося на ваше свято, молоді люди, але варто не забувати, що на другому боці країни молоді помирають за нашу свободу і за нашу гідність — ми молимося за них і про них пам’ятаємо.

Цілий світ — Україна, Європа, Сполучені Штати Америки і багато країн — переживає дуже динамічний період. Коли у світі все міняється, коли стільки негативу, напруги, непередбачуваного, важливо зосереджуватися, йти до джерел.

Зміна є позитивною — хто живе, той міняється. І розвиток нашої молоді — це наше майбутнє. Ми — старші — розуміємо — що ми старі бурдюки, до яких не можна вливати молодого вина, ми — стара тканина, на яку вже не можна ставити нову латку. Нове вино пасує до нових бурдюків.

У цій притчі звичайно звертають увагу на якість бурдюків. Коли Ісус говорить про новизну Євангелія, він наголошує, що його не можна замкнути в старі системи. Візьмемо це твердження як даність.

Звернімо увагу на якість того, що є в бурдюках. Вино! Воно в Євангелії є постійним символом — про вино говорить псалмопівець, його вживає Ісус для свого першого чуда… Ми піднімаємо чашу вина не лише на уродинах чи святкуваннях, але на самій Євхаристії. Бо вино є символом, матеріалом, який Бог вживав, щоб пояснити іншу дійсність. Вино — це символ крові. Воно помножується на весіллі, щоб молоді зрозуміли, звернули увагу, зосередилися. Христос дає вино, тому що Він дав свою кров.

Дорогі друзі!

Ви є нові бурдюки! Але не вливайте в себе «кока-колу», чи «фанту», чи навіть рідний «живчик»! Не у солодощах чи у кофеїні наше щастя! Важливо у швидкості життя, вашій неймовірній здатності миттєво набирати смс кількома пальцями, бути у контакті з усіма на усіх континентах, зрозуміти, що є речі, які потребують часу.

Немає швидкого доброго вина. Просто немає. Якщо вам його пропонують, то знайте, що це ерзац, підробка. І не сумнівайтеся, що це розірве ваші бурдюки. Вино не є солодким, хіба що дуже дешеве, у найкращому ж вині — є терпкість. Його не можна пити як водичку. Якщо ви зрозумієте цю притчу, цю алегорію, і будете нести у своїх бурдюках правдиве вино, тоді наблизитеся до істини, що вино вам дається саме тому, що вам пропонується кров. Жертва Спасителя, яка кличе вас до жертовності, тривалої жертовності. Не миттєвого зобов’язання чи захоплення…

Господь, пропонуючи вам бурдуки, у яке входить нове, надійне, знакове для нас всіх вино, очікує, що ви візьметеся за справу і вестимете її до кінця.

Рік тому, на семінарі з Френсисом Фукуямою, на якому були присутні зіркові молоді громадські і політичні лідери, один з них запитав мене: «Як давати собі раду з втомою? Я не знаю чи ми рухаємося вперед. Ми вже чотири роки над цим працюємо і не бачимо змін!» Моя відповідь була: «Ще спробуйте так 20 років, а тоді ставте перед собою це запитання».

Бо що таке чотири роки? Найкраще вино за чотири роки не готове…

Господь Вам пропонує своє життя до кінця. Не лише тут, але вічність. І перспектива на вічне життя змінює все. Подумаймо чи ми живемо з усвідомленням вічності? Чи вона для нас існує? Чи для нас є хронос, який пожирає все, а далі прірва і темрява? Західна цивілізація перестала вірити у вічність.

Вино, яке пропонує нам Господь, веселить серце тут і тепер, помножується на весіллі, це чаша, яку ми піднімаємо як знак дружби, бажаючи довгого віку. Однак, це символ Божої жертви за нас. Бог пролив свою боголюдську кров, щоб ми були з Ним — назавжди. Не в бульбашках солодкої водички, а у жертві, можливо не смертельній, але у жертві — батьків, матерів, чесних працівників, добрих учителів, вдумливих, творчих підприємців, душпастирів, які щоденно слухають біль людей.

Ви для нас нові, ви для нас надія! Ідіть на глибоку воду, піднімайте високо вашу чашу. Радійте, славно страждайте, і нехай мир і радість цієї учти завжди буде з вами!

† Борис Ґудзяк,
архиєпископ і митрополит Філадельфійський