«Різдво — свято нашого спасіння»: Різдвяне послання владики Миколи Бичка

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

владики Миколи Бичка, єпископа Мельбурнської єпархії Свв. апп. Петра і Павла

(Різдвяна колядка)

Христос Рождається! Славімо Його!

Дорогі у Христі!

Ми вперше святкуємо Різдво Христове згідно Григоріанського календаря, єднаючись в такий спосіб з цілим християнським світом, «щоб усі були одно» (Ів. 17, 21). Різдво — це не тільки святкування народження Божого Дитятка. Це також свято нашого спасіння. Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб визволити нас від гріха та смерті. Ісус прийшов, щоб спасти нас та подарувати життя, «щоб кожен хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3, 16). Ісус прийшов, щоб наповнити нас своєю благодаттю. Різдво було, є і буде завжди часом радості для кожного хто вірить, що Ісус Христос є нашим Господом і Спасителем, Той що дарує спасіння.

Кожному українцю відомі слова колядки «Бог Предвічний», у якій ми прославляємо новонародженого Дитятка-Ісуса, який прийшов спасти цілий світ. Саме в цьому проявляється вся сутність люблячого Бога щодо грішної людини. У різдвяному читанні Апостола ми читаємо: «Як настала повнота часу, послав Бог Сина свого» (Гал. 4, 4). Це означає, що Ісус Христос стає Богочоловіком у відповідний час, сповнює старозавітні пророцтва і спасіння людства стає дійсністю.

Спасіння людини є провідною темою в Святому Писанні. Вона починається на сторінках першої книги Старого Завіту з упадку наших прародичів Адама та Єви, які через свій непослух Творцю — згрішили. Проте людина, після свого упадку, не була покинута та забута Богом. Ми читаємо: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту» (Бут. 3, 15). В цих словах про боротьбу між змієм і жінкою та про остаточну перемогу її нащадка, Бог кличе Її (пор. Бут. 3, 9) та «таємничим способом провіщає Їй перемогу над злом і підняття Її з безодні падіння» (Катехизм Католицької Церкви, п. 410).

Бог у своєму безмежному милосерді залишає людині обітницю спасіння. Після упадку наших прародичів, світ очікував Месію-Визволителя, Який «воплотився від Духа Святого, І Марії Діви, і стався чоловіком» (Символ Віри). Бо церковна традиція завжди вбачала у цій обіцяній жінці Пречисту Діву Марію, а в Її потомстві — Воплоченого Сина Божого, Який зітре голову змієві-спокусникові, званого дияволом і сатаною (пор. Одкр. 12, 9). І так як через першу жінку — Єву, сталося гріхопадіння, а через другу жінку — Марію, мало прийти спасіння.

Апостол Павло називає Христа другим Адамом, протиставляючи Його першому Адаму: «перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь «(1 Кор. 15, 47). Христос — Новий Адам з’єднав в Собі обидві природи: Божу та людську. Ось як оспівує одна із святкових стихир на Святвечір цю таємницю: „Небо і земля нині з’єдналися, коли Христос народився; нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла; нині, задля чоловіколюб’я, з природи невидимий, став видимим тілом. Тому і ми, прославляємо, кличучи: Слава Богові на висотах, і на землі мир, що його дарував нам твій прихід. Спасе наш, — слава Тобі.“

Одним із середників, який ми зобов’язані наново відкрити у нашій Єпархії як цілющий бальзам на наші гріхи та зранення є Свята Тайна Сповіді. Через покаяння в сповіді ми перемагаємо «ворога нашого спасіння». Тому належне приготування до цього таїнства є дуже важливим, а саме усвідомлення, що ми є грішниками, потребуємо щирого покаяння та прощення, через яке здобуваємо спасіння. Хоч нам не є легко визнавати свої гріхи (пор. Якова 5, 16) через страх перед сповіддю, проте після Святої Тайни Покаяння приходить мир та спокій від Христа, який обіймає нас своїми ніжними долонями.

Шлях спасіння — це дорога наших упадків, гріхів, зранень та страждання. Однак це також дорога радості від зцілення через прощення, перемоги над власними немочами, та мир, який дарує нам Христос через Свою любов. Хоч серед темряви гріха та ненависті, який проявляється у війні в Україні та на Святій Землі, ми сьогодні дуже потребуємо Божої опіки та сильного відчуття надії на спасіння. Змагання між добром і злом триває. І нам інколи здається, що ми залишилися самі в цій боротьбі, однак народження Дитятка-Ісуса, яке радісно святкуємо, вселяє в наші серця надію, що ми не самі — з нами Бог.

Єднаюсь з Вами у молитві та бажаю благословенних Різдвяних Свят і нового року!

Христос Рождається! Славімо Його!

Благословення Господнє на Вас!

† Микола Бичок, ЧНІ,

Дано в Мельбурні,

при катедральному соборі Свв. апп. Петра і Павла,

в свято Святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця,

6 грудня 2023 року Божого