Питання до кожного у період карантину: владика Богдан Данило проводить онлайн-опитування вірних

28 березня 2020

Владика Богдан Данило, єпарх Єпархії святого Йосафата із осідком у м. Парма (штат Огайо, США), у відеозверненні пропонує вірним своєї єпархії та усім людям доброї волі у цей період карантину та творення домашньої Церкви поставити собі кілька запитань. Відповіді на ці запитання повинні спонукати кожного із новими силами та запалом повернутися до своєї парафіяльної спільноти по завершенні карантину та стати її невід’ямною активною частиною.

Питання до кожного у період карантину: владика Богдан Данило проводить онлайн-опитування вірних

Насамперед владика Богдан Данило пригадав про те, що Українська Греко-Католицька Церква перебуває зараз у стані приготування до Патріаршого Собору: «Як Ви знаєте, наша Церква в останні місяці готується до Патріаршого Собору, який відбудеться в серпні цього року у місті Львові на тему „Еміграція/міграція/поселення та глобальна єдність УГКЦ“. Ми як члени єпархії Святого Йосафата вже зустрілися у чотирьох місцях для того, щоб обговорити ці важливі питання із нашими священниками та делегатами із ваших парафій. Я попросив також отців-душпастирів, щоб протягом Великого посту вони задумувалися разом із Вами над деякими важливими запитаннями, але як знаємо, обставини життя змінилися».

«Сьогодні я стою у порожній церкві, до якої вірні не можуть прийти через карантин із причини поширення пандемії коронавірусу. Тому хотів би вас попросити, щоб Ви у ваших домах, у вашій домашній Церкві задумалися над кількома питаннями і по змозі поділилися ними із вашими парохами та зі мною», — зазначив архиєрей.

Відтак владика Богдан Данило очолив молитву до Святого Духа та прочитав уривок із Діянь апостолів про первісні християнські спільноти: «Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ. Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах. І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили. Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним. Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було. Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця; хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися» (Ді. 2, 41–47).

Таким чином, зважаючи на сучасні обставини, єпископ запропонував кожній домашній Церкві, кожній сім’ї відповісти на шерег запитаню. «Нам сьогодні як Церкві, — особливо із тими змінами, які стаються на наших очах впродовж останніх трьох тижнів, — у цей час неможливості прийти до храму для молитви у період Великопосних богослужінь чи у неділю та свята варто запитати себе:

Чи я щиро є учнем/ученицею Христовою?
Чи у моєму житті Святий Дух допомагає мені щоденно молитися?
Чи люблю Бога і ближнього?
Чи видно по моїй поведінці, що я християнин/християнка?
Чи бажаю я розпочинати розмову про Бога із своїми друзями, співробітниками чи людьми, із якими зустрічаюся?

Відносно ж нашої громади, — нашої родинної Церкви вдома та нашої парафіяльної спільноти, — поставмо собі наступні запитання:

Чи справді наша парафія підтримує місійний дух та яким чином?
Які зміни можна здійснити у нашій парафії, щоб зміцнити свідчення про Христа?
Чи справді наша парафія допускає та відкриває своє діяння і ділиться скарбами з тими, хто хоче прийти, бути з нами і молитися разом із нами?
Що саме варто зробити, щоб розвинути дух євангелізація та місійності у моєму житті, у житті моєї родини і нашої парафіяльної громади?

Я би також попросив вас, щоб ви задумалися над тим, що ми можемо зробити ще краще, після того як повернемося із радістю в наші храми. Тоді, коли зможемо знову велично і світло святкувати недільні богослужіння в храмі.

Як наша парафія може зростати від парафії, до якої приходять лише помолитися у неділю чи свята, до справді місійної громади, яка є запаленою та чекає цієї неділі, щоб прийти до храму? Я надіюся, що сьогодні ви чекаєте саме так, чекаєте можливості зайти до храму, поклонитися іконам і спільно помолитися.
Що ми можемо зробити, щоб підтримати розвиток нашої парафії?
Як ми можемо допомогти нашій парафії зростати?
Чим я особисто може допомогти в житті нашої громади?

Прийдіть і поділіться відповідями на ці запитання із отцями-душпастирями, із членами парафіяльних рад. Пам’ятайте, що кожен із нас є клітинкою життя Церкви».

На завершення свого відеозвернення владика Богдан Данило, єпарх Пармський, запевнив кожного у своїй молитві: «Я молюся за те, щоб цей період пандемії коронавірусу швидко завершився, щоб ми могли із радістю увійти у храм і спільно прославляти Господа нашого Ісуса Христа».