«Притча про блудного сина — це «Євангеліє в Євангелії», — владика Миколай Бичок
У Неділю про блудного сина, 28 лютого 2021 року, владика Миколай Бичок, єпарх Мельбурнський, пропонує поставити собі кілька конкретних запитань, а зокрема: Чи перебування в «Домі Отця» приносить мені радість?
Притчу про блудного сина називають «Євангелієм в Євангелії». Кажуть, що якби забрати всю Євангельську Благовість, а залишити лиш цей 15-ий розділ від Луки — то з нього можна зрозуміти всю суть Доброї Новини. Саме цей розділ привідкриває нам справжнє відношення Бога до людини, але також і людини до Бога.
Ця притча є про Доброго Батька який має двох синів, які загубились. Молодший син загубився далеко, бо пішов від батька. Старший син загубився близько, бо завжди був в домі отця. Різниця між двома братами полягає в тому, що молодший усвідомлює свій відхід від Батька, натомість старший навіть і не допускає цієї думки. Його засліплює те, що він є «вдома» і ніколи не залишав порогу Отця.
Мурілло Бартоломе Естебан, Повернення блудного сина, 1650-1654
Молодший повертається до батька бо був дуже голодний, навіть проситься бути «наємником». Старший завжди себе чув «невільником» і дім для нього не був домом: батько — не був батьком, а брат — не був братом.
Відважмося поставити собі декілька запитань:
- Чи перебування в «Домі Отця» приносить мені радість?
- А може для мене це є «невільництвом»?
- Чого так насправді я хочу від Бога?
- Чи мої відносини з Богом є безкорисливими?
† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський