СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Просімо у Бога, щоб з цієї важкої хвилі ми вийшли гідними стати по правиці Христа», — владика Тарас Сеньків
«Картина Страшного суду торкає нашу сучасну дійсність. Вже зараз є поділ на тих, що по правиці і тих, що по лівиці; на тих хто живе чесно і з любов’ю та тих, хто бреше і сіє ненависть; на тих, хто захищає людину, а отже, захищає Христа і на тих, хто розпинає людей, а отже, розпинає Христа». Про це йдеться у проповіді владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийського, у М’ясопусну неділю про Страшний суд, 27 лютого 2022 року, виголошеній у часі Архиєрейської Божественної Літургії в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.
Слова сьогоднішнього Євангелія — це не просто оповідання, яке передає нам євангелист Матей, але слова самого Бога, самого Христа про майбутнє. Про таку велику загальнолюдську «мобілізацію», коли кожен обявить сам себе і усіх інших в правді, у світлі Христової слави.
Як ми маємо уявити прихід Христа у славі? Термін для означення слави, є акустичного походження. Він має той самий корінь, що і термін «слово». Славним є той, про кого багато говорять. А говорять багато про того, хто став важливим. Власне, єврейський вираз для слави — «кабод» означає те, що вважається дуже важливим. Однак, у релігійному плані слово «слава» належить насамперед Богові. Каже псалмопівець: «Не нам, Господи, не нам, а імені Твого слава» (Пс. 115:1). Наші молитви теж закінчуються віровизнанням: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Це літургійна формула, але дуже важлива як коротке ісповідання віри. На жаль, у нашому повсякденному житті, ми вважаємо важливішими багато інших речей, так що Бог відходить на другий план. Але колись настане день, коли Христос з’явиться перед цілим всесвітом у своїй славі. Тоді всі пізнають, що він єдиний є по-справжньому величний. А для віруючих це буде велична мить виправдання їх віри. Сьогодні, це дуже важливі слова, бо ми вже четвертий день ставимо Бога на перше місце. І будьте певні, Він свою славу об’явить.
Сьогодні є дуже багато можливостей комунікувати: ми знаємо про все на світі. Але мало ми знаємо один про одного. Хіба що робимо, особливо у кризовій ситуації, лише суб’єктивні оцінки моральності інших. У книзі «Наслідування Христа» сказано: «Якщо ви знаєте Христа, ви знаєте все». Власне, суттю вічного життя є пізнання Бога. Тому, коли останнього дня пізнаємо Христа, то разом з Ним пізнаємо всіх інших людей та всі народи, цілого Христа, «містичного» а не поодиноких історичних осіб. Але це пізнання також тягне за собою поділ людей відповідно до їх фундаментального вибору, добра чи зла. Тоді ми дуже здивуємося одній речі. Усі вівці є як вівці, а всі вовки є вовками, але люди назовні ніби однакові, однак всередині, в серці, є або вівці, або вовки. Таємниця добра і зла також стане зрозумілою аж на кінці світу. Це запитання буде турбувати нас і дуже часто не знайдемо на нього іншої відповіді як тільки в тому, що це є Божа терпеливість, і як довго Він чекає на покаяння грішника.
Поділ людей в сьогоднішньому Євангелії, є подібний до суду, але це вже не суд, а проголошення вироку, бо сам суд триває впродовж цілої історії. А оскільки йдеться про остаточний вирок, від якого більше неможлива апеляція до іншого суду, то це — вирок найвищого суду, де рішення приймаються згідно з основними статтями Закону Творця. Царство Боже, яке відкриває для нас Біблія, має за основу центральну правду спасіння: Слово стало тілом і оселилося між нами. Бог став людиною, ототожнився з нею. Тому, чинним є і моральний наслідок — «що ви зробили для людини, ви зробили для Христа». Любов до Бога і любов до ближнього злилися в один єдиний обов’язок. З цього закону випливає останній вирок про долю кожної людини. Тому, що любов — це сенс усіх інших законів, пророків, Євангелія, таїнств, життя в Церкві. Символічно це виражається тим, що на іконах Страшного суду, біля Христового трону сидять праведники, як представники людей, які судили згідно закону любові, а тепер, згідно любові до них, є суджений увесь світ.
Картина Страшного суду торкає нашу сучасну дійсність. Вже зараз є поділ на тих, що по правиці і тих, що по лівиці; на тих хто живе чесно і з любов’ю та тих, хто бреше і сіє ненависть; на тих, хто захищає людину, а отже, захищає Христа і на тих, хто розпинає людей, а отже, розпинає Христа. Тому, сьогодні просімо у Бога, щоб Він сказав своє слово, щоб виніс той вирок, котрий колись винесе над світом, може його почують ті, що своїми власними вчинками себе вже приписали до лівиці. Просімо Бога, щоб його міцна рука покрила наш народ, нашу землю, нашу Батьківщину, щоб сила його любові стала силою наших воїнів і цілого нашого народу. Щоб жодне зло не зуміло засіятись та прорости в наших душах. Щоб з цієї тяжкої хвилі ми вийшли добрими, справедливими, чесними і великими людьми, гідними стати по правиці Христа. Амінь. Слава Ісусу Христу!
єпарх Стрийський
