Представники українських громад в Європі та CCEE обговорили виклики душпастирства біженців
24 лютого 2023 року у м. Сант Ґаллен (Швейцарія) відбулася міжнародна зустріч, організована Радою Єпископських Конференцій Європи (CCEE). Темою засідання стали виклики душпастирства для українських біженців Європи, породжені втечею українців від повномасштабної війни на території України.
На зустрічі були присутніми 20 учасників. Серед них: архиєпископ Гінтарас Грушас, Президент Ради Єпископських Конференцій Європи, о. Мартін Михалічек, секретар Ради, кардинал Андерс Арбореліус, єпископ Стокгольму (Швеція) та голова Комісії мігрантів Ради, о. Луїс Окулік, секретар Комісії душпастирської соціальної опіки Ради, о. Фабіо Баджо, підсекретар Комісії у справах мігрантів і біженців Дикастерії служіння інтегральному розвитку людини, єпископ Роберт Вітілло, Генеральний секретар Міжнародної католицької комісії у справах мігрантів.
У свою чергу, Українську Греко-Католицьку Церкву представляли владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства та голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, о. Андрій Гах, заступник голови ПМВ, представники українських громад з Польщі, Австрії, Швейцарії, Італії, Англії, Іспанії, Португалії та України. Також до зустрічі в онлайн-форматі приєднався владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії та Голова Комісії душпастирської соціальної опіки Ради.
Засідання розпочалося із спільної молитви за справедливий мир в Україні у річницю повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Моління очолив владика Богдан Дзюрах.
Далі із привітальним словом звернувся архиєпископ Гінтарас Грушас. Перш за все, промовець зазначив, що у той час, коли міжнародне право зневажається, в умовах жахливого сценарію війни, всі віруючі в Христа і люди доброї волі покликані прагнути до побудови миру. Відтак він пригадав постсинодальне послання «Ecclesia in Europa», 20-та річниця якого припадає на цей рік, у якому святий Іван Павло ІІ пророчо підкреслив, що «Європа, з усіма її мешканцями, повинна невтомно прагнути до побудови миру в своїх кордонах і в усьому світі». А також нагадував, що «національні відмінності необхідно підтримувати і культивувати як основу європейської солідарності» і що «сама національна ідентичність не реалізується інакше, як у відкритості до інших народів і через солідарність з ними».
«Від початку війни Церкви в Європі закликають до миру для України, який би означав негайне припинення бойових дій і конкретне зобов’язання відновити справедливість і таким чином розпочати справжній шлях примирення. З гіркотою дивлячись на нинішні рани, ми закликаємо всіх продовжувати солідарність, яка вже існує, щоб підтримати український народ. Ми також хочемо відтепер взяти на себе зобов’язання будувати Європу, яка нарешті примириться в справедливому мирі, досягнутому спільними зусиллями. Ми робимо це, будучи впевненими у Воскресінні Христовому і знаючи, що Він є надією Європи», — мовив архиєпископ Гінтарас.
Також очільник CCEE запевнив у подальшій молитовній підтримці усієї Католицької Церкви українського народу. «Європейські єпископи та християнські спільноти продовжують молитися за жертв цієї війни та їхні сім’ї: протягом усього Великого посту в кожній країні по черзі служитимуть Святу Месу, закликаючи до миру в Україні та молячись за тих, хто загинув внаслідок війни; вони близькі до всіх, хто страждає від цих актів насильства; вони об’єдналися в мережу солідарності для підтримки українського народу. Протягом цього року багато християнських громад відкрили свої домівки для тих, хто втікає від війни, а багато єпископів та делегацій відвідали українську територію як конкретний знак близькості Церкви».
Відтак владика Степан розповів учасникам про старання і роботу Пасторально-міграційного відділу УГКЦ в країнах, де немає ієрархічних структур нашої Церкви. Також кожен представник української громади розповів про ситуацію країни, у якій здійснює служіння.
Окремо учасниками зустрічі було звернено увагу на проблеми та виклики Церкви щодо біженців. Зокрема йшлося про духовний, психологічний, соціальний виміри подальшої підтримки цих людей.
Післяобідні засідання розпочалися із презентації діяльності програми допомоги «Catholic Response for Ukraine» (CR4 U), яку провів о. Луїс Окулік.
Варто зазначити, що на початку березня 2022 року представники найбільших всесвітніх католицьких гуманітарних організацій сформували робочу групу «Католицька відповідь для України» (CR4 U) для координації своїх дій у постраждалому регіоні (Україна, Польща, Угорщина, Словаччина, Молдова та Румунія). Керівний принцип зусиль з координації заснований на розвитку діалогу з учасниками першої лінії, а також організаціями глобального рівня. Ці зусилля спрямовані не на перешкоду ініціативам, вжитим відповідними членами Робочої групи, а на координацію ініціатив, які вже запроваджені (або будуть реалізовані в майбутньому) різними католицькими організаціями та визначення нових дій, які вважаються необхідними, та розподіл відповідних обов’язків. До складу Робочої групи входять Міжнародна католицька міграційна комісія, «Карітас International», «Карітас Європа», Єзуїтська служба біженців, Комісія Єпископських Конференцій Європейського Союзу (COMECE), Рада Єпископських Конференцій Європи (CCEE) та інші партнери.
Натомість отець Фабіо Баджо розповів про те, що Папа Франциск на сьогодні зробив і робить для України. Зокрема йшлося про його промови із закликами до миру, зустрічі із представниками дипломатичного корпусу та молитовні і гуманітарні ініціативи.
На завершення засідань учасники зустрічі помолились Божественну Літургію у катедрі, яку очолив місцевий єпископ Маркус Бюхель. Служба була присвячена молитві за Україну. На неї зібралися близько півтисячі людей. На знак солідарності з українським народом кожний запалював свічку, яку ставив перед вівтарем.
Довідка
До Ради Єпископських Конференцій Європи входять очільники 33-х католицьких єпископатів Європи, архиєпископи Люксембурга та Монако, маронітський архиєпископ Кіпру, Ординарій Кишинівський, єпарх Мукачівський та апостольський адміністратор Естонії. Україну в Раді представляють три ієрархи: Голова Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, Голова Конференції римо-католицьких єпископів України та єпарх Мукачівський.