«Плекаймо християнську терпеливість»: Пастирське послання ієрархів Української Католицької Церкви США на Пилипівку

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

ієрархів Української Католицької Церкви США на Пилипівку

У Посланні святого Якова читаємо: «Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінніх та весняних. Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький». (Послання Якова 5:7–8)

Святий апостол Яків, швидше за все, як і інші апостоли, був рибалкою, але він добре розумів життя тих, хто працює на землі, і тому знав, що хлібороб не може бути нетерплячим. Той, хто працює на землі, знає, що не може вплинути на зимові морози, літню спеку та осінні й весняні дощі. Він мусить терпеливо і спокійно чекати, як поведе себе Матінка-Природа, з надією дочекатися плодів своєї праці.

Яків писав це послання як заохочення для перших християн у Єрусалимі, які нетерпляче чекали Другого Пришестя Ісуса, яке, як їм здавалося, вже було близько. Проте слова апостола актуальні й сьогодні. Вони є заохоченням для нас, коли ми наближаємося до часу Різдвяного посту, Пилипівки, у передчутті святкування Різдва Христового — Його Воплочення, Першого Приходу в образі Дитятка.

Ми живемо в суспільстві, яке має обмаль терпіння, яке не любить чекати, і ми облаштовуємо своє життя так, щоб не чекати. Гасло нашого часу — негайне задоволення. І все ж, незважаючи на всі сучасні технологічні досягнення, виглядає, що зараз нам доводиться чекати ще більше. Банальний приклад: хто з нас не застрягав у заторі?

Але є важливіші речі, на які нам доводиться чекати. Ще скільки? Як довго чекати на те, чого сподіваюся? Те, заради чого працюю? Як довго чекати на те, за що молюся? Як довго нам ще чекати, поки закінчиться брутальна війна в Україні? Ще скільки чекати, щоб знову побачити своїх рідних і близьких?

Час Пилипівки, 40-денний період духовної підготовки до свята приходу Христа в Його Рождестві, вчить нас по-особливому цінувати терпеливе очікування добрих речей. Христос приходить вчасно, навіть якщо Йому потрібно день чи два, або тридцять років, або чотириста, чи навіть тисячу років, щоб прийти.

Пилипівка дозволяє нам відчути благословенний досвід чекання з терпеливістю і молитвою та пропонує разом роздумувати над стійкістю і терпеливістю народу Ізраїля, який століттями чекав приходу Месії. Протягом Різдвяного посту Церква звертає наш погляд на багатьох пророків Старого Завіту, таких як Наум, Авакум, Даниїл та Ісая, які пророкували про прихід Ісуса Христа, Месії, за багато сотень років до Його народження.

Одне з красномовних описів терпеливого очікування Ізраїлю можна знайти в писаннях пророка Ісаї, який вважається найбільшим месіанським пророком: «Пустиня і суха земля хай веселиться, нехай радіє степ і процвітає нарцизом! […] Ось Бог ваш! […] він прийде й спасе нас. Тоді прозрять у сліпих очі, й у глухих вуха відтуляться». (пор. Іс. 35:1, 4–5)

Пустеля є образом світу, до якого Господь ще не прийшов. Вона висохла і спрагла, відчайдушно потребує вологи, але терпеливо чекає приходу Месії, який перетворить її на квітучу оазу Його благодаті та любові. Пророк запевняє нас: будьте певні, Господь уже близько.

Це свята терпеливість, яка не поспішає, не намагається штучно пришвидшити події, але з вірою приймає все те, що Бог у своєму Провидінні визначив. Християнська терпеливість є саме такою. Вона схожа на терпеливість хлібороба, який сіє весною і чекає на плід землі, який росте сам по собі, за законом, який він сам не розуміє. Він лише знає, що Бог у свій час благословить його добрим урожаєм.

У час Пилипівки, коли готуємося до святкування Різдва Христового, плекаймо у наших серцях таку християнську терпеливість.

Щиро у Христі,

† Борис Ґудзяк,
архиєпископ Філадельфійський,
митрополит Української Католицької Церкви у США

† Павло Хомницький, ЧСВВ (автор),
єпископ Стемфордської єпархії

† Венедикт Алексійчук,
єпископ Чиказької єпархії святого Миколая

† Богдан Данило,
єпископ Пармської єпархії святого Йосафата