СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПасторально-міграційний відділ УГКЦ провів духовно-формаційний семінар для священників-місіонерів УГКЦ
Українські біженці по всьому світу — це новий виклик для Церкви. І ми маємо на нього реагувати в нашій пасторальній праці не лише пропонуючи їжу і допомогу потребуючим. Про це заявив Голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Сус під час духовно-формаційного семінару ПМВ для священників-місіонерів УГКЦ, які душпастирюють поза межами України.
Цьогорічний семінар відбувався в Барселоні. У ньому взяли участь понад 30 душпастирів УГКЦ з Португалії, Іспанії, Угорщини, Естонії, Греції, Литви, Кіпру, Словаччини. Про це повідомляє пресслужба Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.
Єпископ подякував священникам за працю в час пандемії COVID-19. «Щиро дякую вам за ідейність. За те, що вам вдалось зробити під час коронавірусу. У нас було багато концепцій, як Церква буде жити після пандемії. Парафії зменшаться чи збільшаться, люди прийдуть не прийдуть? Війна все змінила достоменно, і її наслідки ми будемо пожинати багато років. Понад 7 млн українців залишили Україну. Є різні біженці. Ті, хто шукав Церкву в Україні, шукає її і в Іспанії, Португалії, Греції і т. д. Це новий виклик для нас. І ми маємо на нього реагувати. Колись ми в семінарії чули про священників-місіонерів, єзуїтів. Сьогодні центральна і східна Україна приїхала до вас у Португалію, Іспанію, Грецію, Литву… І ви маєте знайти до них підхід, бути місіонерами. Церква має стати не просто місцем, де ми роздаємо їжу і допомогу для людей, часто не парафіян, але потребуючих. Але місцем єднання, підтримки і розради», — зазначив Голова ПМВ.
Канонічний аспект уділення Святих Таїнств
Протосинкел Апостольського екзархату УГКЦ в Італії о. Теодосій Грень, ЧСВВ, презентував учасникам духовно-формаційного семінару ПМВ канонічні аспекти уділення Святих Таїн, зокрема на територіях, де немає ієрархічних структур УГКЦ.
«Дуже часто до нас звертаються латинські вірні щодо сповіді. Ми як священники маємо обов’язок їх посповідати. Але ми маємо пам’ятати, що існують канонічні розбіжності — в нашій Церкві не можна розрішати лише два гріхи, а в Римо-Католицькій — шість», — зазначив о. Теодосій.
Отець Теодосій Грень
Священник зауважив, що багато питань виникало щодо Таїнства Хрещення і хресних батьків під час пандемії COVID-19. «У деяких італійських дієцезіях відмовились від хресних батьків в часи пандемії. В УГКЦ жодних змін не відбулось. Канонічне право каже, що має бути двоє або більше хресних, якщо ні — хоча б один. У час пандемії ширились дискусії, чи можна бути хресними онлайн. Каноністи відповідали по-різному. Моя думка — ні. Ми не погоджувались на хресних батьків онлайн. УГКЦ дуже уважна до хресних батьків, бо вони б мали навчати дитину християнським правдам віри, супроводжувати її духовно ціле життя. Нам важливо, щоби Таїнство Хрещення не відбувалось у підпільний спосіб, тож має бути свідок», — зазначив доповідач.
Отець Теодосій нагадав, що хресними батьками в УГКЦ можуть стати особи, які пройшли Таїнства Хрещення, Миропомазання і Євхаристії, які перебувають в регульованому подружньому стосунку, яким виповнилось 16 років, і хоча б один з хресних мусить належати до Католицької Церкви.
Право вимагає, щоби інформація про хрещення була вписана в парафіяльні книги «Часто в Італії приходять до священників УГКЦ римо-католики чи православні і просять похрестити їх дитину. Тож якщо до нас звертаються не наші вірні і просять про уділення Таїнства Хрещення, ми запитуємо, чи мають вони перешкоду фізичну (не можуть дістатись свого священника) чи моральну (священник не дуже моральний, дуже коштовно, тощо). Наш священник має право уділити Хрещення та не приписувати новоохрещенного до УГКЦ, а до Церкви батьків. Наприклад, серед наших священників є багато тих, хто охрещені православними священниками, але вони є греко-католиками, бо їх батьки належали до УГКЦ», — пояснив протосинкел Апостольського екзархату УГКЦ в Італії.
Праця із біженцями
Греко-католичність — це наша ідентичність. Так само, як мова, вишиванка і прив’язаність до наших українських традицій. Тож Церква має допомогти нашим вірним по всьому світу зберегти свою ідентичність, зокрема духовну. Про це заявив регіональний координатор для країн Східної Європи і Центральної Азії секції мігрантів і біженців Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку Юрій Тиховліс під час духовно-формаційного семінару ПМВ для священників-місіонерів УГКЦ, які душпастирюють поза межами України.
Його промова була присвячена відповідям Католицької Церкви на сучасні масові переміщення. «За даними ООН, третина українців, які поїхали з України через війну, хочуть інтегруватися в новій країні. Якщо війна триватиме ще кілька місяців, то цей відсоток може зрости до 50 %. Українцям не складно отримати тимчасовий гуманітарний притулок по всьому світу. Основний виклик — як інтегрувати людей, які хочуть інтегруватись, — зазначив Юрій Тиховліс. — Ці люди — нова кров для нашої Церкви по всьому світу і ми маємо зробити все, шоби вони залишались всередині лона матері-Церкви. Греко-католичність — це наша ідентичність. Так само, як мова, вишиванка і прив’язаність до наших українських традицій».
Юрій Тиховліс
Він розповів учасникам семінару про діяльність секції мігрантів і біженців і основні напрацьовані документи, які Католицька Церква опублікувала за 5 останніх років. Так, починаючи з 2017 року, Секція працювала над розробкою та редагуванням 20 пунктів душпастирської діяльності з мігрантами та біженцями.
У 2018 році Святий Престол офіційно представив 20 пунктів як свою позицію до ООН як внесок у консультації та переговори щодо Глобального договору про біженців та Глобального договору для безпечної, впорядкованої та регулярної міграції. Обидва документи, прийняті Генасамблеєю ООН, відвторюють зміст 20 пунктів і багато в чому їх повторюють.
Щоб вирішити проблему торгівлі людьми та поневолення, у 2018 році секція мігрантів і біженців розробила другий документ — «Пасторальні орієнтації щодо торгівлі людьми». «Раніше основний підхід концентрувався на допомозі жертвам. У цьому документі ми вперше зробили акцент на запобіганню цьому явищу», — наголосив Юрій Тиховліс. У 2019 році Секція мігрантів і біженців опублікувала «Пасторальні орієнтації щодо внутрішньо переміщених осіб». А у 2021 році — «Пасторальні орієнтації щодо переміщених у зв’язку з кліматичними змінами». Цей документ пояснює нові проблеми і виклики, пов’язані з тривожними та небезпечними явищами кліматичних порушень у багатьох частинах земної кулі, і пропонує відповідні пастирські відповіді.
Вже на початку 2022 року побачили світ «Душпастирські орієнтації для міжкультурного міграційного служіння». Доповідач зауважив, що в останньому документі Католицька Церква закликає бачити мігрантів як благословення, адже вони можуть допомогти активізувати церковне життя. Також документ пропонує розширити можливості мігрантів, щоб вони змогли визнати себе цінними і надати свій внесок у життя місцевих громад.
Духовна віднова священників-місіонерів
Окрім того, у межах духовно-формаційного семінару ПМВ у Барселоні для священників-місіонерів УГКЦ, які служать в Європі, відбувся день духовної віднови. Науки для священників провів душпастир для українців греко-католиків Кіпру ієромонах Василь Захарусь.
Отець Василь Захарусь
Учасники розважали про значення посту в житті християнина. «Постити — важливий інструмент. Піст — обмеження в їжі задля духовних цілей. Рання Церква постила. Апостоли перед прийняттям великих рішень чи вирушання в подорож — постили», — поділився о. Василій.
Він зауважив, щоб піст був добрий, потрібно до нього готуватися. «Піст — Божа воля для мене. Щоби постити, не потрібно очікувати великого одкровення, чекати чогось особливого. Ми віримо, що Бог винагородить, якщо постимо з правильними мотивами», — додав ієромонах.
Доповідач підкреслив, що піст приносить великі плоди, якщо супроводжується молитвою.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦПерсони
Владика Степан СусЄпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, титулярний єпископ Зігріса, Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ
