Парафія УГКЦ у Флориді: Федеральний суддя США смажить ковбаски, заробляючи на потреби громади

6 березня 2020

До греко-католицької парафії Введення у храм Пресвятої Богородиці у місті Норт Порт, що у Флориді, належать в основному парафіяни, вік яких 70–90 років, але вона одна з найбільш живих парафій УГКЦ.

Парафія УГКЦ у Флориді: Федеральний суддя США смажить ковбаски, заробляючи на потреби громади

Як ідеться у фільмі «Живого ТБ», усе почалося з українського культурного центру…

Пані Дарія Томашовська, віце-президент українського осередку ім. Святого Андрія, розповідає, що в 70-их роках сюди приїхало десь 12 українських родин заради мінеральних вод, бо їм це нагадувало Україну…

Спершу тут була унікальна ситуація — православна і католицька громади служили разом. І було стільки людей, що не поміщалися до храму.

З 1984 року утворилася окрема греко-католицька громада Введення в храм Пресвятої Богородиці з окремим храмом. Щоби побудувати храм, українці готували їжу на продаж і так заробляти кошти на храм.

Одне подружжя — Миколи і Катерини Святих пожертвувало на храм все своє майно, яке вони надбали за все своє життя. Це близько 350 тисяч доларів.

Парафія дуже швидко зростала.

«Тут було дуже багато українців, — розповідає парафіянка Орися Свистун. — Якщо ви хотіли сісти в церкві на лавку під час Літургії, то треба було прийти на півгодини швидше».

Дорослий вік парафіян пояснюється тим, що більшість переїжджають сюди з Півночі. Вони завершили свою кар’єру і шукають комфортнішого клімату. Частина приїжджає лише в холодний сезон.

Владика Богдан Данило, єпарх Пармської єпархії, захоплюється активністю цих людей.

«Я глибоко вірю в Бога, — каже Неоніла Лахман, член парафіяльної рад, — вірю, що нам треба плекати цю віру, а не лише сказати, що я вірю, що я є українським католиком. Щоби віра росла, треба вчитися, читати».

«Належати до Церкви, до парафії — приносить порядок до життя», — переконує парафіянка Іванка Олесницька.

Кожної середи в гуртку молитви уже понад п’ять років тут моляться за кращу долю України, щоби якомога швидше закінчилася війна в Україні.

За порядком у храмі слідкує Сестринство. Це жіноча організація, яка також збирає кошти на різні потреби парафії.

Зіна Ференц, голова Сестринства, відзначає, що жінки організовують різні ярмарки і таким чином Сестринство заробляє кошти на різні благодійні потреби громади.

Крім духовного тут вирує культурне та суспільне життя.

«Люди люблять збиратися як одна велика родина, — розповідає Неоніла Лехман, член парафіяльної ради. — Ми один одному помагаємо, разом спілкуємося».

«Я вже маю понад 70 років, — каже Нестор Олесницький, — але тут я вважаюся як свіжа кров і мене запрягають у всі товариства. І я дуже добровільно записуюся».

У минулому це були дуже успішні люди: підприємці, юристи, посадовці, лікарі.

До прикладу, федеральний суддя Богдан Футей, який був призначений на свою посаду президентом Рейганом, дуже активний парафіянин, волонтерить на кухні і охоче про це розповідає: «Ми смажимо ковбаски, деруни, робимо борщ, вареники. І це все продаємо, а кошти йдуть на потреби парафії».

Діє тут також одна з найсильніших організацій в США і в Норт Порті — Союз українок Америки.

Леся Попель, голова п’ятдесят шостого відділу Союзу українок Америки, відзначає:

«Вони тримають українську мову при душі і нашу культуру. І дуже щедро надають фінансову підтримку пораненим солдатам та їхнім родинам, які постраждали від війни в Україні».

Отець Василь Петрів, парох парафії Введення Пресвятої Богородиці, відзначає, що йому з такими парафіянами дуже подобається працювати, бо їхній попередній життєвий досвід дає йому можливість багато навчитися.

Найбільше тут мріють, аби парафія росла та розвивалася.

За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ