СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПарафія Святих Володимира та Ольги в Чикаго: Тут досі панує дух патріарха Йосифа Сліпого
Парафія Святих Володимира та Ольги УГКЦ у Чикаго була заснована 28 липня 1968 року патріархом Йосифом Сліпим, а розвинулася завдяки жертовності українців, які працювали і вірили в українську ідею.
Отець Олег Кривокульський служить у парафії парохом понад десяти років: «Ця громада є дуже імпульсивна та динамічна. Тут постійно проходять різні зустрічі. Інколи настільки їх багато і всі вони цікаві, що важко вибрати, на що саме піти».
У парафії Богослужіння відбуваються щодня.
«До сповіді приходить дуже багато людей. Ми намагаємося привернути якомога більше людей до Бога».
Парафіянин Анатолій каже, що тут — частина України:
«Ми тут одразу відчули підтримку».
У парафії Богослужіння відбуваються тільки українською мовою. Багатьох людей це заохочує.
Тільки-но патріарх Йосиф заснував парафію, люди брали позики в банку, аби звести храм. Потім по десять років їх віддавали. Люди були такі щедрі, що за п’ять років храм було споруджено.
Олег Караван, голова Парафіяльної ради, пригадує:
«Тоді робота прямо горіла в парафії. Утворилося сестринство, братство Святого Андрея… Кожен мав своє завдання».
Як правило, під храмом будували ще зали. Це те місце, де люди збираються після кожної Божественної Літургії. На свята вони вщент заповнені.
Пані Лялю Савин та пані Марію Добрянську отець Олег називає живими свідками, адже вони тут споконвіку. Створили в підвалах храму крамничку, де продають різну українську культурну атрибутику. Вторговані кошти йдуть на благодійність в Україні.
«Наша крамничка від 1973 року, — каже пані Олександра. — Ми тут є кожної неділі. Посилаємо допомогу воїнам, сиротинцям. Ми є парафіянами, були сестрицями, співали в хорі. Робили все, що тільки можна».
Тим часом на кухні порається голова сестринства Пресвятої Богородиці пані Марія Березанська, а також дочка отця Олега Єлизавета Валентина…
Дружина священника Людмила також допомагає в сестринстві. Веде катехизацію дітей, готує їх до першої сповіді. Кожного року близько сорока дітей приступає до урочистого причастя. Є англомовна та україномовна групи. Англомовні — діти народжені вже в третьому поколінні в Америці.
Парафія також має своє радіо, яке мовить ще з самих початків заснування парафії.
Діє і дуже відомий в окрузі танцювальний колектив «Громовиця», який є гордістю громади.
Роксана Пилипчак, керівниця ансамблю Громовиця:
У 1978 році наша парафія вважала, що наші діти мусять мати культурний центр і для нас збудували студію. Ми приймаємо дітей від 4 до 14 років. Чи вони всі стануть танцюристами? Ні. Але ми надіємося, якщо вони побачать, як ми з ними працюємо, то вони відчують і переймуть той дух, що разом ми є сила.
Парох отець Олег замислено додає:
«У парафії досі панує дух патріарха Йосифа. Його головний девіз був „Через терня до зірок“. Цим терням для людей, які приїхали сюди, були зусилля, щоб облаштувати своє життя на новому місці, вписатися в чуже суспільство. Це великий приклад для всіх нас…»
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
