Папа Іван Павло ІІ мав велику пошану до нашої Церкви-страдниці, — владика Борис Ґудзяк

30 червня 2026

«Один із найбільших тягарів, який ми носимо, — це брак довіри до Бога, сумнів, чи Він нас любить, чи ми маємо для Нього значення, яка наша гідність. Сьогодні відбувається боротьба за Богом дану людську гідність, бо хтось хоче її перекреслити, але ми не дамося! І це було слово, жест, прагнення Івана Павла ІІ», — архиєпископ Філадельфійський УГКЦ, президент Українського католицького університету, митрополит Борис Ґудзяк.

Папа Іван Павло ІІ мав велику пошану до нашої Церкви-страдниці, — владика Борис Ґудзяк

27 червня відбувся Другий благодійний забіг з владикою Борисом Ґудзяком, опісля якого на галявині біля церкви Святої Софії-Премудрості Божої митрополит прочитав лекцію, присвячену 25-річчю візиту Святого Папи Івана Павла ІІ в Україну. Про це розповідає пресслужба Українського католицького університету.

Ділимося тезами з лекції владики:

Зараз Україна є епіцентром глобальних змін, які даються дорогою ціною. Ми мужні. Ми стаємо вільнішими. Такі забіги дають нагоду це зрозуміти і побачити, що Боже благословення є з нами. Я би хотів, щоб ми повернулися звідси додому, знаючи, що Господь нас любить в особливий спосіб;
Уявляєте, який Господь має гумор? Тут, де зараз студентське містечко УКУ, мав бути культурний центр Комуністичної партії України. Звідси мала поширюватися радянська комуністична атеїстична ідеологія. А зараз саме на цьому місці стоїть храм Святої Софії-Премудрості Божої. Саме це місце благословив Святий Папа Іван Павло ІІ;
Я хочу, щоб і ви відчули, що Святий Папа Іван Павло ІІ сьогодні супроводжує вас, бо він у Царстві Божому, він — святий. Він є тут і каже: «Не бійтеся». Це 11 заповідь Божа;

Святий Папа Іван Павло ІІ від самого початку свого понтифікату говорив до українців українською мовою. Він не знав української, але мав виписані тексти латиницею і вчителя, який готував його до кожного виступу, щоб правильно говорити українською. Це був вияв любові до нас, до нашої землі, культури. Папа хотів підняти українців. Він мав велику пошану до нашої Церкви-страдниці, до засновника УКУ, Глави нашої Церкви — Патріарха Йосифа Сліпого;
Папа дивився далеко наперед. Він знав, що Божа правда переможе, як і Патріарх Йосиф Сліпий, який говорив: «Зло не триватиме вічно». Папа Іван Павло ІІ чекав, працював над тим, щоб цей комунізм розлетівся. Чи він знав, що тут планували цілий комуністичний центр Західної України? Можливо, ні. Але коли він приїхав сюди і благословив цю землю, нас з вами, він знав, що відбувається трансформація, і вона триває й нині дуже дорогою ціною;
Що сталося 25 років тому? На вул. Стрийській на іподромі зібралося найбільше число українців. Це було щось неймовірне бачити, як тут сунув народ: люди йшли всіма вулицями. Вночі падав дощ, і на ранок де-не-де болота було по кістки. Але в українців було бажання бути разом;
Святий Папа Іван Павло ІІ хотів бути з українським народом. Коли було оголошено про паломництво на нашу землю, Папа сказав, що беатифіковуватиме мучеників на найвищому рівні, щоб визнати святість українського свідчення. 27 червня 2001 року було визнано 26 новомучеників УГКЦ. Іван Павло ІІ хотів, щоб на престолах усього світу згадували Божих свідків української землі;

Усе життя Св. Папи Івана Павла ІІ було свідченням про Божу любов. Це перший Папа, що обʼїздив увесь світ, увійшов у синагогу, приїхав в Україну. Усюди, де він їздив, мільйони людей хотіли зустрітися з ним, бо відчували, що в той момент вони могли зрозуміти глибше, що їх любить Господь, що вони мають гідність;
Моя мама у похилому віці черпала натхнення від Папи Івана Павла ІІ. Вона бачила, як він у немічному стані живе, проповідує і дарує певність і любов. Він для неї був свідком Божої любові. Люди всіх країн і континентів отримували через цього Папу велике благословення. І це не оминуло нас;
Український католицький університет, його майбутнє були в серці Св. Папи Івана Павла ІІ ще 25 років тому. Він любив нас і знав, що найважливішим є бути любленим Господом. Папа хотів, щоб кожен це відчув, і щоб з цієї свідомості усі йшли вперед;
Папа Іван Павло ІІ ішов вперед. Він не міг знати, куди його заведе Господнє провидіння, щоб поблагословити наш народ, визнати святих нашої Церкви, щоб ми знали свою Богом дану гідність і щоб ми у свободі, без страху, сумнівів йшли за покликанням;

Біжіть далі, йдіть вперед, любіть людей, служіть, віддавайте, не бійтеся щось втратити. Господь все помножить: кожну жертву, кожну віддачу;
Ми з вами бачили надто багато, щоб не вірити. Ви сидите на землі, що мала бути совєцькою, антиукраїнською, атеїстичною. Тепер вона променить Божою і нашою взаємною любовʼю. І тому нам так добре бути разом.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ