СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: Ісус — живий хліб, що втамовує голод надії та спрагу спасіння
Під час недільної зустрічі з молільниками Папа Франциск поділився думками про те, що ми повинні споглядати з подивом і з вдячністю на дар Пресвятої Євхаристії, в якому Сам Ісус приходить, щоб втамувати наш голод, який відчуваємо не в шлунку, а в серці.
У шостій главі Євангелії від Івана читаємо, як Ісус каже: «Я хліб живий, який зійшов із неба». Як зауважив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 18 серпня 2024 року. Божий Син, промовляючи до натовпу, ототожнює Себе з «найзвичайнішою щоденною поживою». Однак, серед тих, хто це чув, деякі почати сперечатися, мовляв, як це Ісус може дати їсти своє тіло. «Також і ми сьогодні поставімо собі це питання, але з подивом і вдячністю», — заохотив Наступник святого Петра римлян і паломників, які опівдні зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, ділячись деякими думками саме про зчудування та вдячність за чудо Пресвятої Євхаристії. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».
Пожива надії
Як зауважив Святіший Отець, ставимо це запитання з подивом, бо Ісусові слова нас вражають. «Небесний хліб — це дар, який перевищує будь-які очікування», — сказав він, зауваживши, що той, «хто не збагнув Ісусового стилю», залишається в підозрах: здається неможливим, ба більше, нелюдяним їсти тіло іншої людини. Натомість, за словами Папи, йдеться про людяність Спасителя, «про Його життя, принесене в жертву, щоб живити наше». Й це веде нас до вдячності, бо «розпізнаємо Ісуса там, де Він стає присутнім задля нас і разом з нами». «Христос, справжня людина, добре знає, що для того, щоб жити, треба їсти. Але Він також знає, що цього недостатньо. Помноживши земний хліб, Він готує ще більший дар: Сам стає справжньою їжею і справжнім питтям», — мовив Наступник святого Петра, підносячи подяку Господу Ісусові та підкреслюючи, що небесний хліб — це Божий Син, Який втілився задля нас, і ця пожива дуже потрібна, бо «втамовує голод надії, голод любові, голод спасіння, який усі ми відчуваємо не в шлункові, але в серці».
Запорука сопричастя
«Ісус піклується про найбільшу потребу: Він спасає нас, назавжди живлячи наше життя Своїм життям. Завдяки Йому ми можемо жити в сопричасті з Богом і між собою», — вів далі Папа, підсумовуючи, що «живий і справжній хліб» не є чимось магічним, що в одну мить вирішує всі проблеми, це «Христове Тіло, що дає надію вбогим і перемагає зухвальство тих, хто жирує за їхній рахунок». Тож Святіший Отець заохотив замислитися над тим, чи відчуваємо голод і спрагу спасіння, чи вміємо зчудуватися перед чудом милосердя, приймаючи Святе Причастя. «Молімося разом до Пречистої Діви Марії, щоби Вона допомогла нам прийняти небесний дар у знакові хліба», — закликав він, розпочавши проказування молитви «Ангел Господній».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
