СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Великий піст — це час відродити свої взаємини з Богом та іншими
У своїй проповіді з нагоди Попільної середи Святіший Отець застеріг від замкнутості на собі, закликаючи до оновлення стосунків з Богом та з тими, яких Господь поставив поруч з нами.
«Великий піст насправді є сприятливим часом для того, щоб повернутися до найістотнішого, позбутися того, що нас обтяжує, примирити нас із Богом, відродити вогонь Святого Духа, який живе прихований серед попелу нашої крихкої людськості», — такими словами Папа Франциск розпочав свою проповідь 22 лютого 2023 року, під час Євхаристійного богослужіння у базиліці святої Сабіни на Авентинському пагорбі Риму з нагоди початку Великого посту. Святіший Отець відзначив, що обряди Попільної середи вводять нас у подорож повернення до Бога (пор. Йоіл 2,12) і дають два запрошення: повернутися до правди про себе та повернутися до Бога та наших братів і сестер. Про це зазначає українська редакція «VaticanNews».
Повернутися до правди про себе
«Попіл нагадує нам, хто ми є і звідки походимо, він повертає нас до фундаментальної істини життя: лише Господь є Богом, а ми — діло Його рук: такою є правда про нас. Ми маємо життя, поки Він є життям. Він — Творець, а ми — тендітна глина, яку формують Його руки. Ми походимо із землі, і нам потрібне Небо, потрібен Він; з Богом ми воскреснемо з попелу, але без Нього ми порох», — зауважив Папа Франциск, додаючи, що ми існуємо, адже Бог вдихнув у нас подих життя. І, як ніжний і милосердний Отець, Господь також чекає нашого повернення та заохочує не впадати у відчай, навіть коли ми падаємо у порох нашого гріха, адже пам’ятає, що ми — порох (пор. Пс.103,14). «Послухаймо це ще раз: Він пам’ятає, що ми — порох. Бог це знає; ми ж часто забуваємо про це, вважаючи себе самодостатніми, сильними, непереможними без Нього», — сказав Святіший Отець.
За його словами, період Великого Посту є сприятливим часом, щоб навернутися до правди про себе, зазирнути всередину себе. «Скільки відволікання і поверховності віддаляють нас від важливого, скільки разів ми зосереджуємося на своїх бажаннях або на тому, чого нам не вистачає, віддаляючись від центру серця, забуваючи охопити сенс нашого існування у світі. Великий Піст — це час правди, щоб скинути маски, які ми носимо щодня, щоб виглядати ідеальними в очах світу; Великий піст призначений для боротьби, як Ісус сказав нам у Євангелії, проти фальші та лицемірства: не чужих, а наших. Подивитися їм у вічі і боротися», — підкреслив Папа.
Плекати стосунки з Богом та ближніми
Говорячи про повернення до Бога та наших братів і сестер, Святіший Отець зазначив, що ми існуємо лише завдяки стосункам: первинним — з Богом і життєвим — з іншими. «Таким чином, попіл, який ми сьогодні отримуємо на свої голови, говорить нам, що будь-яка презумпція самодостатності є хибною і що обожнювання себе є руйнівним та замикає нас у клітці самотності», — зауважив Папа, додаючи, що наше життя — це передовсім взаємини. Таким чином, Великий Піст є сприятливим часом, щоб відродити свої стосунки з Богом та іншими, навчившись їх знову любити як брат чи сестра.
Три шляхи ступання у Великому пості
Продовжуючи свої роздуми про дорогу повернення до правди про себе, до Бога та інших, Святіший Отець вказав на три конкретні шляхи — милостиня, молитва та піст. «Милостиня — це не швидкий жест для очищення сумління, щоб трохи врівноважити внутрішню неврівноваженість; ні, це означає дотик до страждань бідних власними руками і своїми сльозами; молитва не є ритуалом, а діалогом правди та любові з Отцем; піст — це не просто відмова, а сильний жест, щоб нагадати нашому серцю про те, що має значення і про те, що минає», — зазначив Папа. Він перестеріг перед розумінням практик посту виключно як ритуальних обрядів. «Пам’ятаймо ось про що: в особистому житті, як і в житті Церкви, зовнішність, людські судження та схвалення світу не мають значення; має значення тільки погляд Бога, Який відчитує в ньому любов і правду», — сказав Святіший Отець.
Погляд на розп’яття
Підсумовуючи свої роздуми, Папа заохотив присутніх вирушити з любов’ю у великопосну мандрівку, яка нагадує нам знову відкривати радість не в накопиченні речей, а в турботі про тих, хто в злиднях та стражданнях, а також про повернення у житті першості Богові. «Не марнуймо благодаті цього святого часу: вдивляймося в розп’яття і ступаймо вперед, відгукнімося великодушно на сильні заклики Великого Посту. Наприкінці подорожі ми з більшою радістю зустрінемо Господа життя, зустрінемо Його, єдиного, хто змусить нас повстати з попелу», — зазначив на завершення Святіший Отець.
