СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: дорога прочанина є уособленням нашого паломництва у вірі
Нещодавно на полицях книгарень з’явилася збірка роздумів Папи Франциска про мандрівку віри, до якої ввійшли його проповіді й катехизи на цю тему. У передмові до брошури Святіший Отець зазначає важливі аспекти паломництва у вірі: ризик, втому та мету.
Віра — це паломництво, і ми на цій землі є паломниками. Про це пише Папа Франциск у передмові до книги «Віра — це подорож», яка є збіркою його роздумів на тему віри, якими він протягом понтифікату ділився у проповідях та катехизах. Нагадуючи про наближення Ювілейного року 2025, Святіший Отець вказує на те, що ми є паломниками віри на цій землі, які ступаємо у напрямку спільної мети — досягнення Бога. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
Дорога віри
На початку передмови Папа пише, що коли він був священником, а згодом єпископом в Буенос-Айресі, то мав звичку прогулюватися різними кварталами міста, щоб відвідувати співбратів- священиків, зустрічатися з християнськими громадами чи спілкуватися з друзями. За його словами, прогулянки є корисними, адже зіставляють людину з навколишньою дійсністю та наближають нас до життя інших людей.
Схожим чином віра спонукає нас не стояти на місці. «Вірити означає мати в собі неспокій, який веде нас до „більшого“, спонукає до подальшого кроку вперед, до вершини, яку можна досягти сьогодні, знаючи, що завтра дорога приведе нас ще вище або глибше в наших відносинах з Богом, які точно такі ж, як відносини з коханою людиною в нашому житті, або між друзями: ніколи не є вичерпними, ніколи не є даністю, завжди в пошуку», — ділиться Святіший Отець. Він додає, що Ювілей 2025 повинен підштовхнути нас до усвідомлення того, що віра — це паломництво. «Ми є паломниками. Паломник живе своєю дорогою, яка позначена трьома ключовими словами: ризиком, втомою, метою», — зауважує Папа.
Довіра до Бога й дари прочанина
Вказуючи на ризик, Святіший Отець зазначає, що сьогодні нам важко зрозуміти, що означало паломництво для християн минулого, адже ми звикли до швидкості та зручності подорожей літаком чи потягом. «Тисячу років тому вирушати в дорогу означало ризикувати ніколи не повернутися додому через численні небезпеки, які можна було зустріти на різних маршрутах. Віра тих, хто вирішив вирушити в дорогу, була сильнішою за будь-який страх: давні паломники вчать нас цієї довіри до Бога, Який покликав їх вирушити до гробу апостолів, до Святої Землі чи до санктуарію», — пише Папа. За його словами, ми також можемо просити Бога, щоб дав нам маленьку частку цієї віри, щоб ми прийняли ризик вручити себе Божій волі, яка є волею доброго Отця.
Інший вимір паломника проявляється у відчутті втоми. «Ходьба потребує зусиль: рано встати, зібрати рюкзак з найнеобхіднішими речами, з’їсти щось невибагливе. А згодом — болять ноги, спрага, яка стає нестерпною, особливо в сонячні літні дні. — пише Святіший Отець. — Та ця втома винагороджується багатьма дарами, які паломник зустрічає на своєму шляху: красою створіння, насолодою мистецтвом, гостинністю людей». У цьому контексті він вказав на кілька давніх протяжних паломницьких маршрутів, серед яких Шлях святого Якова (Santiago de Compostela).
За словами Папи, той, хто здійснює паломництво, отримує набагато більше, що перевищує втому. Паломник «встановлює прекрасні зв’язки з людьми, яких зустрічає на своєму шляху, переживає моменти автентичної тиші і плідного внутрішнього усамітнення, які шалене життя нашого часу часто унеможливлює, а також розуміє цінність суттєвого, а не полиску мати все зайве, коли бракує необхідного», — зауважує Святіший Отець.
Невичерпна мета паломництва
Третя особливість паломника полягає у меті, адже рух завжди має напрямок і ціль. «Той, хто йде, має напрямок, не ходить колами, він знає, куди йти, не витрачає час на зиґзаґи з одного боку в інший. Ось чому я неодноразово нагадував, наскільки тісно пов’язані процес ступання і віра: ті, хто має Бога у своєму серці, отримали дар провідної зорі, до якої треба прямувати — любов, яку ми отримали від Бога, є причиною любові, яку ми повинні дарувати іншим людям», — зазначає Папа.
На завершення Святіший Отець вказує, що нашою метою є сам Господь, Якого людина, однак не може досягнути так, як приходить до базиліки чи санктуарію. За його словами, Бог є пунктом призначення, Який постійно закликає нас іти далі, «тому що Він завжди більший за те уявлення, яке ми маємо про Нього»; ми завжди в дорозі й шукаємо Його. «Але саме ця дорога до Бога дає нам надзвичайну впевненість у тому, що Він чекає на нас, щоб дати нам Свою розраду і благодать», — пише Папа Франциск.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
