СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Пам’ять про Страшний суд руйнує фальшиві радості земного життя, і люди починають шукати істини», — владика Василь Івасюк
Церква устами Ісуса Христа й апостолів нині розповідає про Страшний суд і людей у пекельних муках. Проте, люди не вірять в це і думають, що всі страхіття оминуть їх […]. Подібна безпечність свідчить про невірство у вічні муки, але потім нічим неможливо буде виправдати себе. Пам’ять про вічні муки і ймовірність постійно горіти у вогні спонукає людей бути обережними. Іншими словами, пам’ятай про пекло і вічні муки, тоді «повіки не згрішиш» (Сир. 7, 36). Про це сказав преосвященний владика Василь Івасюк під час літургійної проповіді у М’ясопусну неділю, 7 березня 2021 року.
«І зберуться перед ним усі народи,
і він відлучить їх одних від одних,
як пастух відлучує овець від козлів»
(Мт. 25, 32).
Вступ. Особистий суд над кожною людиною відбувається відразу після її смерті. Страшний суд відбудеться над народами землі, підтвердить рішення особистого та виявить перед усіма людьми славу Божу. Тому перед початком Великого посту сторінки Євангелія описують картину Страшного суду.
І). «Пам’ятай про твою кончину — повіки не згрішиш» (Сир. 7, 36). Коли в натовпі хтось крикне «Пожежа!», то всі почнуть метушитися й шукати виходу. Якщо не знайдуть його, то з’являється паніка, бо ніхто не бажає помирати. Церква під час пандемії волає: «Люди! Страшний суд біля дверей! Вогонь пекельний горить у багатьох душах!». На жаль, люд не чує і не спішить спасати свої душі. Євангеліє від Матея описує Страшний суд і вогонь пекельний такими фарбами, що вони повинні розбудити приспану совість. Однак, теперішнє суспільство продовжує спокійно спати духовним сном.
Церква устами Ісуса Христа й апостолів нині розповідає про Страшний суд і людей у пекельних муках. Проте, люди не вірять в це і думають, що всі страхіття оминуть їх. Такі люди подібні до вівці, яка йде за всією отарою і розуміє про свою загибель лише в останній момент життя. Подібна безпечність свідчить про невірство у вічні муки, але потім нічим неможливо буде виправдати себе. Пам’ять про вічні муки і ймовірність постійно горіти у вогні спонукає людей бути обережними. Іншими словами, пам’ятай про пекло і вічні муки, тоді «повіки не згрішиш» (Сир. 7, 36).
ІІ). У М’ясопусну неділю роздумуємо про Страшний суд. Це останній суд, на який прийдуть померлі й живі та стануть перед дзеркалом абсолютної справедливості. Тоді жодної правди не буде приховано, жодних фактів підмінено, неможливо буде підкупити адвокатів чи суддів, але все постане перед Божою правдою. Жодні знайомства та партії, обмови чи наклепи нам не допоможуть. Тоді кожен буде стояти перед Богом з тим, що зробив за життя, тобто з добрими, поганими чи невиконаними справами. Євангеліє звіщає, що на суд Божий буде прикликано всіх праведників і всіх грішників. І саме тоді буде відділено добро від зла і праведників від грішників.
Розповідь про Страшний суд дає повне розуміння подій наприкінці історії людства. Жодна людська хитрість і дипломатія, жодна влада, людська чи державна, гроші й суспільна думка, жодна телевізійна програма не зможе тоді звинувачувати чи оправдовувати людину. Кожна спроба зарахувати людину до праведників чи грішників за людськими законами не матиме результату. Тому маємо збагнути, що ми не повинні судити бездумно будь-кого чи повторювати чужі думки, поки особисто не переконаємося. Дуже просто образити людину та знищити її. Ті, хто поширює брехню й робить комусь підлість, несуть відповідальність перед Богом та людьми.
Сучасні засоби масової інформації переповнені фейками, тому не можна легкодушно сприймати на віру сфальшовану думку, яка одних вивищує, а інших принижує. Не варто легко приймати інформацію із соціальних мереж, коли одних роблять героями, а інших ворогами народу згідно із фальшивим людським судом. Лише тоді, коли особисто переконаємося про грішні вчинки християнина чи духовної особи, чи будь-кого, маємо право з великою обережністю дати перше батьківське нагадування у вузькому колі ближніх.
2.1). Приклад про долю людських суддів. Суд — це найстаріша установа на землі, де вирішують конфлікти між людьми. Суддя мусить бути освіченим, мудрим і второпним, повинен справедливо поступати щодо людей. Бог довірив народам через вибори обирати владу, а тоді ця влада кличе на допомогу судові органи, які, однак, мають бути незалежними від тієї влади. Давня історія розповідає про три роди суддів і тільки один з них попаде в Царство Боже, а два інші буде вкинуто в пекло. Суддя, який увійшов до Раю, знає істину і судить за нею. Другий суддя, який знає закон, але судить не за ним, потрапить до пекла. Третій суддя, який некомпетентний, так само потрапить до пекла. Рішення суддів мають бути такими, щоб допомогти людині виправити свою поведінку. Ми часто стаємо суддями, але до чого призведуть наші несправедливі рішення? Господь спитає священника-суддю за кожну довірену йому душу. Пам’ятайте! Там, де немає справедливості, там і немає благодаті. Якщо суддя став краплею миру в спільнотах людей, тоді це радість.
ІІІ). Бог створив Царство Боже, а люди гріхами відкрили пекло. «Пекло, де черв’як їхній не вмирає і вогонь не згасає» (Мр. 9, 47–48). Цей черв’як зароджується і росте в муках совісті під час земного життя. Це одна з причин самогубств! Люди покінчили із життям, тому що не могли знести гризоти совісті, мук розбитого щастя й обманутих надій, руйнування усталеного способу життя. Пекло — це не привид. Пекло — це незгасний вогонь від людських тілесних пристрастей, що несе в собі постійні муки. Він починає горіти в сумлінні людини, і загасити його можна лише покаянням та прощенням.
Ось тому святі старалися завжди пам’ятати про суд Божий і вогонь пекельний. Преподобний Єфрем Сирин, згадуючи про особистий суд, гірко плакав за вчинені гріхи. Наші предки завжди тримали в пам’яті подію майбутнього Страшного суду. Прийняття християнства в Київській Русі почалося із зображення цієї страшної події на іконі та слова князя Володимира Великого до народу. У багатьох храмах над входом зображували ікони про Страшний суд, що нагадували про смерть, суд, небо і пекло. Також нагадували про цю подію ікони в домівках, хресні дороги, вірші, колядки і т. д.
І, навпаки, забуваючи про ікону Страшного суду, люди починають забувати про особу Ісуса Христа! Наприклад, у деяких країнах забороняють проповідувати про Страшний суд, хочуть чути тільки про милосердя Боже, кажучи, що Господь усіх врятує, бажають чути лише те, що їм приємне. Пам’ять про Страшний суд руйнує фальшиві радості земного життя, і люди починають шукати істини. В іншому разі вважають, що ця жахлива подія ще дуже далеко. Як люди не думають про землетруси, повені, пандемії, так і не журяться про наближення Страшного суду. Брак віри призводить до хиткого й небезпечного стану людини. Колись не хотіли вірити проповіддям Ноя про всесвітній потоп, так і нині людям нав’язують думку, що всесвітній потоп і пекельний вогонь — це міфи.
Дехто вважає, що суд не може бути таким страшним, бо Суддя — люблячий і милосердний Бог. Ви добре знаєте із життя, що грішники на землі бояться праведників та не бажають з ними зустрічатися. Запитаймо себе, як грішники подивляться в обличчя безгрішного Ісуса Христа, пам’ятаючи всі свої щоденні злочини. Обличчя Христа — це дзеркало, у якому відіб’ється вся нечистота і неправда людського життя! Ісус на землі був покірним, однак у день суду Він кине «вугілля гаряче» (Притчі 25, 22) на голову нерозкаяного грішника і так заплатить йому. Апостол Павло каже: «Коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля. Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром» (Рм. 12, 20). Це розпалене вугілля має розгорітися в серцях грішників вогнем покаяння. Горе тим людям, у кого на твердих і закам’янілих серцях цей вогонь перетвориться на пекельний!
Джотто ді Бондоне, Страшний Суд, 1306
ІV). Страшний суд Божий — благий і досконалий. Господь прикличе всі народи на Останній суд від сходу до заходу, тобто зі всього світу. Євангеліє пояснює судовий процес та визначає моральний стан людини. Важливо не повторювати слова осудження безпідставно до будь-кого, щоб Господь не засудив нас на Великому суді. «Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити» (Мт. 7, 1–2). Ці слова перестерігають, щоб не приєднуватися до звинувачень, у яких ви невпевнені. Найкращий спосіб — це не брати участі в осудженні людини, залишаючи все Божій справедливості. Це і є християнська відповідь на присутність зла в людському суспільстві.
Господь знає про нас усе, тому результати цього суду можуть виявитися неочікуваними для нас та не будуть збігатися з нашою оцінкою. Щоб суд Божий не засоромив нашу гординю і самонадійність, потрібно через власне серце ще раз пропустити Божі слова: «Я — путь, істина і життя!» (Ів. 14, 6). Господь — абсолютна Істина, і тільки Він може по справжньому судити людей та виносити їм вирок. Ісус відділить овець від козлів і поставить перших праворуч, а інших ліворуч. І це Боже слово буде стосуватися кожного, хто коли-небудь прийшов на цю землю та залишив на ній свій слід.
Заглиблюючись у це недільне Євангеліє про Страшний суд, необхідно переосмислити своє ставлення до людей і розкаятися за свій поверховий суд щодо тієї чи іншої особи. Потрібно усвідомити, що несправедливий осуд затьмарює душу людини й завдає терпіння іншим. Із цієї теми треба починати покаяння, і тоді Господь благословить прийти до дня світлого Воскресіння визволеними від грішних думок, слів і дій, що перешкоджають кожному бути ближче до нашого Спасителя.
Висновки. Дорогі в Христі! Пам’ятаймо про Страшний суд і пекельний вогонь, з глибини серця плачмо та ридаймо над своєю душею, яка покликана до вічного життя з Богом, а не до пекла.
Нехай Великий піст допоможе всім нам позбутися гріховного тягаря, що налипає на душу, як бруд на тіло й одяг людини, яка падає.
Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, прославлена в Коломийській іконі «Це Мати твоя», допоможи нам визволитися від гріхів і наповнити наше життя Божою благодаттю.
Господи, допоможи стати на Страшному суді із чистою совістю і твердою вірою, надіючись на Твоє милосердя та любов. Амінь.
Благословення Господнє на вас!
єпарх Коломийський
7 березня 2021 року,
у М’ясопусну неділю,
катедральний храм Преображення Господнього,
м. Коломия
