СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиОтець Дам’ян Габорій про громаду УГКЦ в Угорщині
В інтерв’ю для Радіо Ватикану настоятель української греко-католицької громади в Будапешті отець Дам’ян Габорій розповів про життя цієї громади та про те, як вони готуються до зустрічі зі Святішим Отцем.
У другий день свого візиту до Будапешта Папа Франциск зустрінеться з бідними і біженцями. Серед біженців будуть також українці, які втекли від повномасштабної війни. Настоятель української греко-католицької громади в Будапешті отець Дам’ян Габорій розповів про життя цієї громади та про те, як вони готуються до зустрічі зі Святішим Отцем.
Формування теперішньої української греко-католицької громади в Угорщині
«Сучасна українська громада в Угорщині розпочала свою діяльність приблизно сорок років тому, — розповів він. — Ці люди були дуже активними в громадському житті, організовували багато різних українських заходів, але їм бракувало духовного аспекту життя громади. І, власне, тогочасні лідери громади розуміли, що потрібно подбати і про духовне, беручи приклад з того, як формувалися всі інші українські діаспори за кордоном, де поряд з культурним життям вагому увагу приділяли також і духовній сфері».
У жовтні 2008 року, за словами отця Дам’яна, до Будапешта прибув тодішній Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар, і разом з владикою Богданом Дзюрахом вони відправили Божественну Літургію для української громади. Ця подія дала новий поштовх для того, аби налагодити церковне життя української громади, «бо вихідців з України було багато і вони потребували духовної опіки».
Налагодженням співпраці між українською громадою, Церквою в Угорщині та УГКЦ зайнявся отець Василь Поточняк з Пасторально-міграційного відділу УГКЦ. Йому було також доручено знайти священика, який би міг опікуватися вірними греко-католиками в Угорщині. Отець Василь звернувся з цією пропозицією до отця Дам’яна Габорія, який на той час служив в Києві, і 2011 року отець Дам’ян вперше відвідав свою майбутню громаду. На початку він приїжджав до Угорщини раз в рік, потім — раз в місяць, а 2016 року переїхав туди на постійне служіння. «Можна сказати, що, власне, того року тут розпочалося активне релігійне життя, свідченням чого стали щонедільні богослужіння», — каже він.
Розвиток громади
«Від того часу наша громада значно збільшилася, — підкреслює священик, — бо на першій Літургії було дев’ять людей, а тепер маємо в Будапешті дві Літургії, під час яких храм заповнений людьми». Кількість вірних збільшилася як останніми роками, за рахунок трудових мігрантів, так і в час повномасштабної війни, бо велика кількість біженців також оселилася в Угорщині, а зокрема, в Будапешті.
Отже, за словами отця Дам’яна, до теперішньої громади УГКЦ в цій країні входять вірні, що прибули сюди в три різні періоди: перша хвиля — це, здебільшого, члени змішаних угорсько-українських сімей, які прибули до Угорщини ще раніше, друга хвиля — це трудові мігранти, і третя — біженці, що втікали від війни. «І, насправді, сьогодні ці категорії людей інтегрувалися в нашу церковну громаду і збагачують її», — зауважує він.
Прагнення мати власний храм
Один із викликів, які стоять перед українською греко-католицькою громадою в Будапешті, — це відсутність власного храму. Тепер вони проводять богослужіння лише в неділю в одному з римо-католицьких храмів міста, але, як підкреслив священик, цього замало. «Тому тепер ми шукаємо можливості домовитися з якимись іншими храмами, каплицями, щоб могти щоденно служити для наших вірних, бо така потреба існує, — пояснив він. — Не мати свого храму, звичайно, — це незручність: треба підлаштовуватися до певних обставин, до програм інших, і це створює певні труднощі в душпастирстві. Але, одночасно, це створює також різні можливості, бо ми розуміємо, що в труднощах завжди є якісь перспективи, але їх треба шукати. Отже ми тепер шукаємо ті можливості, щоб служити».
Настоятель української греко-католицької громади підкреслює, що два роки тому вони подали офіційний запит до угорського уряду з підписами півтори тисячі осіб про те, що вони хочуть будувати в Будапешті український греко-католицький храм. Таке прохання, за його словами, ґрунтується на тому, що українська громада належить до тринадцяти офіційних національних меншин, тому що існує на території Угорщини понад сто років. «Тобто, ми маємо тут свої структури самоврядування, які підтримуються угорським урядом. Підтримується також культурне і релігійне життя громади», — підкреслив отець Дам’ян.
Він додав, що питання надання земельної ділянки для будівництва українського греко-католицького храму розглядалося також під час зустрічі Блаженнішого Святослава з вищим керівництвом Угорщини, що відбулася у вересні 2021 року, коли Глава УГКЦ приїжджав до Будапешта з нагоди Євхаристійного Конгресу, але дотепер це питання не вирішено.
Напрямки душпастирства
Отець Габорій пояснив, що українська греко-католицька громада перебуває в юрисдикції угорської греко-католицької Церкви (яка має митрополію, що об’єднує три єпархії), але співпрацює з Пасторально-міграційний відділом УГКЦ.
Розповідаючи про душпастирську діяльність української греко-католицької громади в Будапешті та загалом в Угорщині, священик зазначив, що від 2016 року там діє спільнота «Матерів у молитві», а п’ять років тому при громаді було створено церковну суботню школу, де окрім катехизму, діти вивчають також українську мову, історію та інші предмети, які пов’язані з шкільною програмою в Україні. Цю школу відвідує приблизно сто учнів, і серед них є також багато дітей, які прибули з батьками після початку повномасштабної війни в Україні. Ще один напрямок душпастирства, про який розповів отець Дам’ян, — це опіка організацією «Католицьке скаутство Європи», яка вже чотири роки активно діє при громаді.
Отець Дам’ян Габорій додав, що українські греко-католики є не тільки в Будапешті: по всій Угорщині є ще десять таких громад, якими опікуються українські греко-католицькі священики. «До повномасштабного вторгнення ми опікувалися громадами в містах Веспрем, Ніредьгаза, Дебрецен, Мішкольц. Тобто ми всі, крім Будапешта, мали служіння для наших громад в тих містах. — розповів він. — Але вже від початку війни ми відкрили ще й інші місійні осередки для інших громад в містах Секешфегервар, Табанья Дьор, Сомбатхей, Шіофок, бо там є наші люди. Ми їздимо раз в місяць до тих людей, відправляємо там Літургію, організовуємо інші заходи. Тепер в Угорщині є чотири священики, які регулярно відвідують ці громади, тому для тих людей велика радість, що можуть взяти участь у молитві за Україну, приступити до Тайни Сповіді, до Євхаристії. Тому дуже важливо підтримувати також ті менші міста, бо і там є наші вірні, наші українці».
Допомога біженцям
Отець Дам’ян Габорій також розповів, що у 2020 році Патріарша курія створила Фундацію УГКЦ в Угорщині, основне завдання якої — підтримувати церковні школи і церковні громади на території цієї країни. «І коли розпочалася повномасштабна війна, дуже багато людей тоді їхали на західні кордони України, і також до Угорщини. — розповів він. — І поки інші міжнародні чи угорські організації активізувалися, наша церковна фундація була чи не найпершою в Угорщині, яка взяла на себе тягар прийняття біженців. У перші дні війни наші волонтери знайшли прихисток для майже півтора тисячі людей в Будапешті, було роздано понад тридцять тисяч харчових наборів для сімей, щоб вони мали чим харчуватися, а також одяг, гігієнічні набори, тощо».
Священик додав, що тим біженцям, які вирішили залишитися в Угорщині, вони стараються допомогти інтегруватися у свою громаду, і, звичайно, в угорське суспільство. «Бо дуже важливо інтегруватися, розуміти і знати ту країну, в якій ти живеш. — зауважив він. — Цей аспект пов’язаний з вивченням мови і культури тієї місцевості. І найважливіше, звичайно, це не забувати про своє».
Щоб допомогти біженцям інтегруватися, їхні земляки в Угорщині допомагають їм брати участь в різних освітніх програмах, стараються підтримати їх також в інших сферах, наприклад, в юридичній, або допомагають українським батькам вирішити питання зі школою. «Насправді, з нашого боку постійно надаємо підтримку тим нашим людям, які є тут, які звертаються до нас, і ми завжди стараємося реагувати на їхні потреби», — наголосив отець Габорій.
В очікуванні зустрічі з Папою
В інтерв’ю, яке було записано перед початком подорожі Папи Франциска до Угорщини, настоятель української греко-католицької громади в Будапешті підкреслив, що будь-який візит Папи, має, насамперед, духовне значення для певної громади, а вже потім — політичне. «Для нас, українців в Угорщині, — відмітив він, — цей візит також важливий, бо в рамках його візиту відбудеться також зустріч з нашими переселенцями. Буде також молитва, Свята Меса, і ми стараємося також допомогти нашим біженцям потрапити на ті зустрічі з Папою. І хоча це офіційний візит до Угорщини, до угорського народу, але, напевно, тут буде згадка і про Україну. Мабуть, будуть якісь тези про Україну, про мир, про ситуацію в світі. І надіюся, що цей візит до Угорщини матиме позитивний вплив на загальну ситуацію і в Україні, і в світі. Багато хто очікує на щось позитивне після цього візиту, тому ми хочемо, щоб ці очікування сповнилися».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
